Психометрика, риторика, наратив у контексті медіапсихолінгвістики
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.2.karКлючові слова:
наратив, медіа, індивідуальна поведінка, конверсаційний аналіз, інтент-аналіз, масові емоціїАнотація
Статтю присвячено критичному дослідженню організації, представлення і тлумачення результатів тривалого експерименту в медіасередовищі. Результати експерименту відображено в опублікованій 2018 року книзі «Свобода слова проти страху і приниження», автором якої є український політичний журналіст та ведучий ток-шоу «Свобода слова» Савік Шустер. Метою дослідження є визначення чинників соціальної поведінки української аудиторії. Серед методів застосовано наративний, конверсаційний та інтент-аналіз конфліктної взаємодії учасників політичного ток-шоу. Ці інструменти дали змогу експлікувати провідні теми, смисли, рольові позиції, архетипні патерни поведінки учасників та ведучого. За матеріалами рефлексивного дискурсу самопрезентації автора книжки встановлено, що провідним видом описаних ним наративів є деструктивно-конфронтаційний, тематичне ядро якого становить інспірування непримиренного суспільного протистояння й делегітимізація державної влади. Наративна структура «негативних» сценаріїв ток-шоу, описана в книзі, дала змогу визначити ведучого як підбурювача конфліктної поведінки спікерів, високу напруженість їхнього дискурсу, що призводить до деконструкції, дискредитації та демонізації іміджу політичної партії опонента. Хоча висновки Шустера насичені драматичними висловлюваннями та майже апокаліптичними передбаченнями, необхідним є їхнє критичне осмислення. Застосування φ*-критерію Фішера як методу перевірки статистичних гіпотез дало змогу встановити додаткові політичні та психологічні пояснювальні моделі «емоційної карти України». Результати дослідження демонструють безнадійність, почуття зради, протестні настрої внаслідок сугестивного впливу з боку запрошених до телешоу спікерів. Це в свою чергу погіршує критичне осмислення актуальних суспільних процесів поряд із радикалізацією суспільних настроїв з перемиканням локусу контролю назовні, коли запрошеним на шоу лідерам громадської думки глядачі делегують відповідальність за стан справ у державі та власне благополуччя.
Завантажити
Посилання
Балясникова О. В. Возможности и перспективы этнопсихолингвистического исследования конфликта. Вопросы психолингвистики. 2015. Вып. 4, № 26. С. 12–20.
Гуцуляк О. Філософія української сутності: соціокультурні смисли алхімії національного буття. Київ : Арт Економі, 2016. 256 с.
Дворник М. Змішана методологія досліджень соціально-психологічних практик. Психологія особистості. 2013. Вип. 1, № 4. С. 95–103.
Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. Санкт-Петербург : Издательство «Питер», 2000. 320 с.
Калмиков Г. Професійно-психологічний дискурс як інструмент впливу на адресата. Psycholinguistics. 2017. Вип. 22, № 1. С.112–127. https://doi.org/10.5281/zenodo.1087770
Карпенко З. С. Психолого-історична реконструкція соціальних міфологем як метод протидії маніпулятивним медіатехнологіям. Проблеми політичної психології. 2015. Вип. 2. С. 361–370.
Карпенко З. Епістемологічні модуси методологічної тріангуляції в персонології. Психологія особистості. 2017. Вип. 1, № 8. С. 7–13.
Карпенко З. Аксіологічна психологія особистості: монографія. 2-ге вид., перероб., доповн. Івано-Франківськ : ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2018. 720 с.
Князева Е. Г., Тихонова Е. В., Курбаков И. А. Психолингвистическое исследование конфликтогенных языковых единиц в медийном дискурсе. Вопросы психолингвистики. 2019. Вып. 1, № 39. С. 102–117. https://doi.org/10.30982/2077-5911-2019-39-1-102-117
Компанцева Л. Психолінгвістичний опис нових медіа. Psycholinguistics. 2018. Вип. 23(2). С. 120–131. https://doi.org/10.5281/zenodo.1208639
Космеда Т. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: формування і розвиток категорії оцінки. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. 350 с.
Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. Київ : ВЦ «Академія», 1997. 752 с.
Моргун В. Ф., Тітов І. Г. Основи психологічної діагностики: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ : Видавничий Дім «Слово», 2009. 464 с.
Найдьонова Л. А. Медіапсихологія: основи рефлексивного підходу : підручник. Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. 244 с.
Павлова Н. Д., Гребенщикова Т. А. Интент-анализ постсобытийного дискурса в интернете. Психологические исследования, 2017, Вып. 10(52). URL: http://psystudy.ru
Петрунько О. В. Діти і медіа: соціалізація в агресивному медіасередовищі: Монографія. Полтава : ТОВ НВП «Укрпромторгсервіс», 2010. 480 с.
Почепцов Г. Сучасні інформаційні війни. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2015. 497 с.
Прищепа Г. «Мова ненависті» як лінгвістичний маркер «гібридної війни». Psycholinguistics. 2017. Вип. 22, № 2. С. 98–112. https://doi.org/10.5281/zenodo.1069546
Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии. Санкт-Петербург : Социально-психологический Центр, 1996. 332 с.
Улановский А. М. Феноменология разговора: метод конверсационного анализа. Вопросы психолингвистики. 2016. Вып. 1, № 27. С. 218–237.
Человек как субъект и объект медиапсихологии / под ред. Е. Л. Вартанова; Ю. П. Зинченко, В. В. Миронова. Москва : МГУ имени М. В. Ломоносова / Ин-т человека; Изд-во Моск. ун-та, 2011. 824 с.
Argaman, О. (2010). Linguistic markers and emotional intensity. Journal of Psycholinguistic Research, 39, 89–99. https://doi.org/10.1007/s10936-009-9127-1
Bartczak, М., Bokus, В. (2017). Semantic distances in depression: relations between ME and PAST, FUTURE, JOY, SADNESS, HAPPINESS. Journal of Psycholinguistic Research, 46, 345–366. https://doi.org/10.1007/s10936-016-9442-2
Сohen, S. J. (2011). Measurement of negativity bias in personal narratives using corpus-based emotion dictionaries. Journal of Psycholinguistic Research,. 40, 119–135 https://doi.org/10.1007/s10936-010-9158-7 Crossley, M. L. (2000). Introducing Narrative Psychology: Self, Trauma and the Construction of Meaning. Open University Press.
Flick, U. (1998). An Introduction to Qualitative Research. Thousand Oaks: Sage.
Gawda, В. (2013). The emotional lexicon of individuals diagnosed with antisocial personality disorder. Journal of Psycholinguistic Research, 42, 571–580. https://doi.org/10.1007/s10936-012-9237-z
Hofstede, G. (1998). Masculinity and Femininity: The Taboo Dimension of National Cultures. Thousand Oaks: Sage.
Imbir, К. К. (2017). Valence and origin of emotional words influence on subsequent perception of ambiguous stimuli in terms of competence versus warmth. Journal of Psycholinguistic Research, 46, 1549–1571. https://doi.org/10.1007/s10936-017-9505-z
Johnson, B., Onwuegbuzie, A. (2004). Mixed Methods Research: A Research Paradigm Whose Time Has Come. Educational Researcher, 7, 21–22.
Kaldor M., Vejvoda I. (eds.) (1999). Democratization in Central and Eastern Europe. London, New York.
Karpenko Z. (2015). Axiopsychlogical refutation of totalitarian ideologisms in the era of globalization. Аnnales Univеrsitats Mariae Curie-Sklodowska, 28(2), 59–70. https://doi.org/10.17951/j.2015.28.2.59
Kellett, P. (2007). Conflict Dialogue: Working with Layers of Meaning for Productive Relationships. Thousand Oaks, CA: SAGE Publications, Inc. https://www.doi.org/10.4135/9781452225852
Mezhov, O., Navalna, M., & Kostusiak, N. (2020). Invective vocabulary in media discourse at the beginning of the 21st century: A psycholinguistic aspect. East European Journal of Psycholinguistics , 7(1), 97-110. https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.1.mez
Moisi, D. (2010). The Geopolitics of Emotion: How Cultures of Fear, Humiliation, and Hope are Reshaping the World. New York: Anchor Books.
Terrell, S. R. (2012). Mixed-Methods Research Methodologies. The Qualitative Report, 17(1), 254–280. Retrieved from https://nsuworks.nova.edu/tqr/vol17/iss1/14
Voyer, D. & Vu, J. P. (2016). Using sarcasm to compliment: Context, intonation, and the perception of statements with a negative literal meaning. Journal of Psycholinguistic Research, 45, 615–624. https://doi.org/10.1007/s10936-015-9363-5
Winterhoff-Spurk, P. (2003). Medienpsychologie. Eine Einfuhrung. Berlin: Kohlhammer.
Джерело
Шустер С. Свобода слова против страха и унижения. Социальный эксперимент в прямом эфире и первая карта эмоций Украины. Киев : Брайт Стар Паблишинг, 2018. 304 с.
References (translated and transliterated)
Balyasnikova, O. V. (2015). Vozmozhnosti i perspektivy etnopsikholingvisticheskogo issledovaniya konflikta [Opportunities and prospects of ethnopsycholinguistic research into conflict]. Journal of Psycholinguistics, 4 (26), 12–20.
Hutsuliak, O. (2016). Filosofiia ukrainskoi sutnosti: sotsiokulturni smysly alkhimii natsionalnoho buttia [Philosophy of Ukrainian essence: socio-cultural meanings of alchemy of national existence]. Kyiv: Art.
Dvornyk, M. (2013). Zmishana metodolohiia doslidzhen sotsialno-psykholohichnykh praktyk [A mixed methodology research of social and psychological practices]. Psykholohiia Osobystosti – Psychology of Personality, 1 (4), 95–103.
Druzhynіn, V. N. (2000). Eksperimentalnaya Psikhologiya [Experimental Psychology]. S.-Petersburg: Piter.
Kalmykov, H. Profesiyno-psykholohichnyi dyskurs yak instrument vplyvu na adresata [Professional and psychological discourse as an instrument of influence on the addressee]. Psiholingvistika – Psycholinguistics, 22(1), 112–127 https://doi.org/10.5281/zenodo.1087770
Karpenko, Z. (2017). Epistemolohichni modusy metodolohichnoi trianhuliatsii v personolohii [Epistemological мodes of methodological triangulation in personology]. Psykholohiia Osobystosti – Psychology of Personality, 1(8), 7–13 [in Ukrainian].
Karpenko, Z. (2018). Aksiolohichna psykholohiia osobystosti [Axiological psychology of personality]. 2nd ed. Ivano-Frankivsk: Vasyl Stefanyk Pre-Carpathian National University.
Karpenko, Z. (2015). Psykholoho-istorychna rekonstruktsiia sotsialnykh mifolohem yak metod protydii manipuliatyvnym mediatekhnolohiiam [Psychological and historical reconstruction of social mythologies as a method of counteracting manipulative mediatechnologies]. Problemy Politychnoyi Psykholohii – Problems of Political Psychology, 2, 361–370.
Knyazeva, E. G., Tikhonova, E. V., Kurbakov, I. A. (2019). Psikholingvisticheskoye issledovaniye konfliktogennykh yazykovykh edinits v mediynom diskurse [A psycholinguistic research into conflict-generating verbal means in modern media discourse]. Journal of Psycholinguistics, 1(39), 102–117.
Kompantseva, L. (2018). Psykholinhvistychnyi opys novykh media [Psycholinguistic description of new media]. Psycholinguistics, 23(2), 120–131. https://doi.org/10.5281/zenodo.1208639
Kosmeda, T. (2000). Aksiolohichni aspekty prahmalinhvistyky: formuvannia i rozvytok katehorii otsinky [Axiological aspects of pragmalinguistics: Formation and development of the evaluation category]. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv.
Morhun, V. F., Titov, I. H. (2009). Osnovy psykholohichnoi diahnostyky [Fundamentals of psychological diagnosis]. Kyiv: Slovo.
Naidonova, L. A. (2013). Mediapsykholohiia: osnovy refleksyvnoho pidkhodu [Media psychology: basics of the reflexive approach]. Kirovohrad: Imeks-LTD.
Pavlova, N. D., Grebenshchikova, T. A. (2017). Intent-analiz postsobytiynogo diskursa v internete. [Intent analysis of post-event discourse on the Internet]. Psikhologicheskiye Issledovaniya – Psychological Research, 10(52). Retrieved from: http://psystudy.ru
Petrunko, O. V. (2010). Dity i media: sotsializatsiia v ahresyvnomu mediaseredovyshchi [Children and Media: Socialization in an Aggressive Media Environment]. Poltava: Ukrpromtorhservis.
Pocheptsov, H. (2015). Suchasni Informatsiini Viiny [Modern Information Wars]. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy.
Pryshchepa, H. (2017). “Mova nenavysti” yak linhvistychnyi marker «hibrydnoi viiny» [“Hate speech” as a linguistic marker of “hybrid war”]. Psycholinguistics, 22(2), 98–112. https://doi.org/10.5281/zenodo.1069546
Sydorenko, E. V. (1996). Metody matematycheskoy obrabotki v psykhologii [Methods of mathematical processing in psychology]. S.-Petersburg: Sotsyalno-Psikholohycheskiy Tsentr.
Ulanovsky, А. М. (2016). Fenomenologiya razgovora: metod konversatsionnogo analiza [Рhenomenology of conversation: a method of conversion analysis.] Voprosy Psikholingvistiki – Psycholinguistic Issues, 27, 218–237.
Vartanova, E. L, Zynchenko, Yu. P., Myronova, V. V. (eds.) (2011). Chelovek kak subyekt i obyekt mediapsikhologii [Human as a Subject and Object of Media Psychology]. Moscow: Moscow State University.
Argaman, О. (2010). Linguistic markers and emotional intensity. Journal of Psycholinguistic Research, 39, 89–99. https://doi.org/10.1007/s10936-009-9127-1
Bartczak, М., Bokus, В. (2017). Semantic distances in depression: relations between ME and PAST, FUTURE, JOY, SADNESS, HAPPINESS. Journal of Psycholinguistic Research, 46, 345–366. https://doi.org/10.1007/s10936-016-9442-2
Сohen, S. J. (2011). Measurement of negativity bias in personal narratives using corpus-based emotion dictionaries. Journal of Psycholinguistic Research,. 40, 119–135 https://doi.org/10.1007/s10936-010-9158-7
Crossley, M. L. (2000). Introducing Narrative Psychology: Self, Trauma and the Construction of Meaning. Open University Press.
Flick, U. (1998). An Introduction to Qualitative Research. Thousand Oaks: Sage.
Gawda, В. (2013). The emotional lexicon of individuals diagnosed with antisocial personality disorder. Journal of Psycholinguistic Research, 42, 571–580. https://doi.org/10.1007/s10936-012-9237-z
Hofstede, G. (1998). Masculinity and Femininity: The Taboo Dimension of National Cultures. Thousand Oaks: Sage.
Imbir, К. К. (2017). Valence and origin of emotional words influence on subsequent perception of ambiguous stimuli in terms of competence versus warmth. Journal of Psycholinguistic Research, 46, 1549–1571. https://doi.org/10.1007/s10936-017-9505-z
Johnson, B., Onwuegbuzie, A. (2004). Mixed methods research: A research paradigm whose time has come. Educational Researcher, 7, 21–22.
Kaldor M., Vejvoda I. (eds.) (1999). Democratization in Central and Eastern Europe. London, New York.
Karpenko Z. (2015). Axiopsychological refutation of totalitarian ideologisms in the era of globalization. Аnnales Univеrsitats Mariae Curie-Sklodowska, 28(2), 59–70. https://doi.org/10.17951/j.2015.28.2.59
Kellett, P. (2007). Conflict Dialogue: Working with Layers of Meaning for Productive Relationships. Thousand Oaks, CA: SAGE Publications, Inc. https://www.doi.org/10.4135/9781452225852
Mezhov, O., Navalna, M., & Kostusiak, N. (2020). Invective vocabulary in media discourse at the beginning of the 21st century: A psycholinguistic aspect. East European Journal of Psycholinguistics , 7(1), 97-110. https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.1.mez
Moisi, D. (2010). The Geopolitics of Emotion: How Cultures of Fear, Humiliation, and Hope are Reshaping the World. New York: Anchor Books.
Terrell, S. R. (2012). Mixed-Methods Research Methodologies. The Qualitative Report, 17(1), 254–280. Retrieved from https://nsuworks.nova.edu/tqr/vol17/iss1/14
Voyer, D. & Vu, J. P. (2016). Using sarcasm to compliment: Context, intonation, and the perception of statements with a negative literal meaning. Journal of Psycholinguistic Research, 45, 615–624. https://doi.org/10.1007/s10936-015-9363-5
Winterhoff-Spurk, P. (2003). Medienpsychologie. Eine Einfuhrung. Berlin: Kohlhammer.
Source
Shuster, S. (2018). Svoboda Slova Protіv Strakha і Unіzhenia. Sotsyalnyi Eksperiment v Priamom Efire i Pervaia Karta Emotsyi Ukrainy [Freedom of Speech Against Fear and Humiliation. Social Experiment and the First Map of Ukraine’s Emotions]. Kyiv: Bright Star Publishing.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 East European Journal of Psycholinguistics
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0