Рефлексивний стиль як каталізатор мовленнєвої продукції студентів у процесі розв’язання навчальних задач

Анотація

Метою дослідження є вивчення взаємозв’язку між рефлексивним стилем обробки інформації та мовленнєвою продукцією студентів у дискурсі, який формується під час розв’язування ними навчальних задач. У дослідженні використаний «Опитувальник стилів навчання» (Felder & Solomon, 2001) для вивчення чотирьох пар стильових властивостей, а саме: активний – рефлексивний, чуттєвий – інтуїтивний, візуальний – вербальний, послідовний – глобальний. У дослідженні застосовувався функціональний аналіз, запропонований М. Найдьоновим (2008). Студентам було запропоновано розв’язати навчальні завдання з певного навчального модуля. У дослідженні застосовувався аналіз за чотирнадцятьма категоріями, які відображали два критерії, зокрема: урахування змісту/смислу відповідей та типу рішення студентів. Отримані результати свідчать, що студенти з високим рівнем рефлексивного і вербального стилів рідше використовують категорію текст (34.55±12.39) у порівнянні зі студентами з низьким рівнем рефлексивного і вербального стилів (65.94±4.13). Студенти з високим рівнем рефлексивного та вербального стилів частіше використовують категорію засіб (6.61±1.96) та значно рідше категорію намір (1.69±1.78), ніж студенти з низьким рівнем рефлексивного та вербального стилів (відповідно, 1.06±.78 та 2.30±.71). Категорія модель частіше зустрічається у мовленнєвій продукції студентів з середнім рівнем рефлексивного стилю у порівнянні зі студентами з високим (2.05±2.76) та низьким рівнем (2.69±1.01). Отже, застосування категорій модель та засіб забезпечує прийняття більш ефективних рішень у процесі навчання, більш успішне розв’язання навчальних завдань.