Перспективи застосування корпуснобазованих методик при зіставно-лінгвокультурологічному та психолінгвістичному аналізі: німецький емоційний концепт SEHNSUCHT
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.1.mizКлючові слова:
емоція, лінгвокультурний концепт, зіставно-лінгвокультурологічний аналіз, корпуснобазована методика, німецька мова, психолінгвістика.Анотація
Мета статті – виявлення специфіки німецького емоційного концепту SEHNSUCHT на основі корпуснобазованої методики, яка являє собою один із фрагментів зіставно-лінгвокультурологічного аналізу специфічних лінгвокультурних концептів. Методика включає дві дослідницькі процедури: 1)установлення актуальних смислів концепту SEHNSUCHT та визначення його базових смислових кластерів шляхом зіставно- перекладацького аналізу конкордансів, побудованих на основі слова-запиту Sehnsucht; 2) визначення тих емоційних концептів, які можуть слугувати репрезентантами концепту SEHNSUCHT у цільових лінгвокультурах. Остання процедура передбачає опрацювання коокурентного профілю слова-запиту Sehnsucht. Цей профіль є актуальною дефініцією лексеми Sehnsucht. Шляхом екстраполяції базових семантичних ознак цієї дефініції на когнітивні ознаки концепту SEHNSUCHT визначаються основні концепти-репрезентанти останнього. Виявлено, що базові емоційні смисли концепту SEHNSUCHT (‘прагнення’, ‘жага’, ‘бажання’, ‘туга’, ‘журба (скорбота) за втраченою людиною’, ‘пристрасний потяг’ та ін.) утворюють такі смислові кластери: 1) ‘інтенсивний внутрішній потяг’; 2) ‘пристрасний (сексуальний) потяг’; 3) ‘жага до життєвих змін (альтернатив)’; 4) ‘туга (ностальгія) за певною життєвою альтернативою, часто утопічна’; 5) ‘туга (журба, скорбота) за іншою особою, часто безнадійна’. На основі корпусних статистичних даних щодо частотності коокурентно-подібних форм, коокурентів та лівих і правих колокатів слова-запиту Sehnsucht розроблено коокурентний профіль цього слова. За допомогою актуальної дефініції лексеми Sehnsucht, що опрацьована на основні коокурентного профілю, виявлено базові концепти-репрезентанти концепту SEHNSUCHT – ПРИСТРАСТЬ, ЖАГА та СМУТОК. Ці концепти можуть сприяти адекватному трансферу специфічного концепту SEHNSUCHT до цільових лінгвокультур в умовах відсутності адекватного аналога. Апробована методика може бути застосована також у психолінгвістичних працях, присвячених вивченню ментальної і вербальної категоризації специфічних емоцій.
Завантажити
Посилання
Adolphs, S. (2006). Introducing Electronic Text Analysis: A practical guide for language and literary studies. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203087701
Bahn, D., Kauschke, Chr., Vesker, M., & Schwaryer, G. (2018). Perception of Valence and Arousal in German Emotion Terms: A Comparison between 9-year-old Children and Adults. Applied Psycholinguistics, 39(3), 463–481. https://doi.org/10.1017/S0142716417000443
Belica, C. (2011). Semantische Nähe als Ähnlichkeit von Kookkurrenzprofilen. In A. Abel & R. Zanin (Hrsg.), Korpora in Lehre und Forschung (pp. 155–178). Bozen-Bolzaro: Freie Universität.
Bloch, R. (1967). Über die Bedeutung der Todessehnsucht für psychogene Störungen des Ernährungstriebes. Zeitschrift für Psychosomatische Medizin und Psychoanalyse, 13(1), 63–69.
Citron, F., Weekes, B. S., & Ferstl, E. C. (2014). How are Affective Word Ratings Related to Lexicosemantic Properties? Evidence from the Sussex Affective Word List. Applied Psycholinguistics, 35, 313–331. https://doi.org/10.1017/S0142716412000409
Cowen, A. S., & Keltner, D. (2017). Self-report Captures 27 Distinct Categories of Emotion Bridged by Continuous Gradients. Proceedings of the National Academy of Sciences,
https://doi.org/10.1073/pnas.1702247114
. Der kleine Wahrig. Wörterbuch der deutschen Sprache. Gütersloh: Berstelsmann
Lexikon.
Du, S., Tao, Y., & Martinez, A. M. (
Proceedings of the National Academy of Sciences,
DKW. (
(38), 7900–7909.
https://doi.org/10.1073/pnas.1322355111.
Retrieved from
. Compound Facial Expressions of Emotion.
(15), 1454–1462.
DWDS Digitales Wörterbuch der deutschen Sprache.
http://www.dwds.de/ressourcen/korpora/
Edgar, A., & Sedgwick, P., (eds). (2007). Cultural Theory: The Key Concepts. London: Routledge.
Garnham, A. (1985). Psycholinguistics: Central Topics. London & New York: Methuen. Gawda, B. (2019). The Structure of the Concepts Related to Love Spectrum: Emotional Verbal
Fluency Technique Application, Initial Psychometrics, and Its Validation. Journal of
Psycholinguistic Research, 48, 1339–1361. https://doi.org./10.1007/s10936-019-09661-y Izard, C. E. (2011). Forms and Functions of Emotions: Matters of Emotion–Cognition
Interactions. Emotion Review, 3, 371–378. https://doi.org/10.1177/1754073911410737 Каліщук Д., Лазука О. Особливості вербалізації концепту freedom в американському
політичному дискурсі доби «холодної війни». East European Journal of Psycholinguistics, 2015. Т. 2, No 1, С. 52–58. Retrieved from http://eepl.at.ua/_ld/0/66_eejpl_journal_2.pdf
Kotter-Grühn, D., Scheibe, S., Blanchard-Fields, F. & Baltes, P. B. (2009). Developmental Emergence and Functionality of “Sehnsucht” (Life Longings): The Sample Case of Involuntary Childlessness in Middle-aged Women. Psychology and Aging, 24(3), 634–644. https://doi.org/10.1037/a0016359
Kövecses, Z. 1990. Emotion Concepts. New York: Springer.
Kulpina, V., & Tatarinov, V. (2018). Dictionary of Linguoculturology Terms as a Solution to the
Current Research Problem. Open Journal for Studies in Linguistics, 1(1), 15–20.
https://doi.org/10.32591/coas.ojsl.0101.02015k
Kuperman, V., Estes, Z., Brysbaert, M., & Warriner, A. B. (2014). Emotion and Language:
Valence and Arousal Affect Word Recognition. Journal of Experimental Psychology:
General, 143, 1065–1081. https://doi.org/10.1037/a0035669
LCC Leipzig Corpora Collection: Deutsches Nachrichten-Korpus basierend auf Texten gecrawlt
Retrieved from http://corpora.uni-leipzig.de/de/res?word=Sehnsucht&corpusId=
deu_newscrawl-public_2018
Levenson, R. W. (2011). Basic Emotion Questions. Emotion Review, 3, 379–386.
https://doi.org/10.1177/1754073911410743
Ling. (2002). Sistema Elektronnyih Slovarey [System of Electronic Dictionaries]. ABBYY Lingvo
0. Software House.
Lomas, T. (2016). Towards a Positive Cross-cultural Lexicography: Enriching Our Emotional
Landscape through 216 “Untranslatable” Words Pertaining to Well-being. The Journal of
Positive Psychology, 11(5), 546–558. https://doi.org/10.1080/17439760.2015.1127993 Маслова, В. А. Когнитивная лингвистика. Минск: ТетраСистемс, 2005.
Mayer, S., Scheibe, S. & Riediger, M. (2008). (Un)Reachable? An Empirical Differentiation of
Goals and Life Longings. European Psychologist, 13(2), 126–140.
https://doi.org/10.1027/1016-9040.13.2.126.
Mizin, K., Letiucha, L., & Petrov, O. (2019). Deutsche linguokulturelle Konzepte im Lichte der
germanisch-ostslawischen Kontraste: Methode zur Feststellung von spezifischen bzw.
einzigartigen Bedeutungen. Germanoslavica, 30(1), 49-70.
Mizin, K., & Letiucha, L. (2019). The linguo-cultural concept TORSCHLUSSPANIK as the
representative of ethno-specific psycho-emotional state of Germans. Psycholinguistics- Psiholingvistika, 25(2), 234–249. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-25-2
Power, M. (2010). Emotion-Focused Cognitive Therapy. Chichester: Wiley.
Scheibe, S., Freund, A. M., & Baltes, P. B. (2007). Toward a developmental psychology of
Sehnsucht (life longings): The optimal (utopian) life. Developmental Psychology, 43(3),
–795. https://doi.org/10.1037/0012-1649.43.3.778
Scheibe, S., Blanchard-Fields, F., Wiest, M. & Freund, A. M. (2011). Is longing only for
Germans? A cross-cultural comparison of Sehnsucht in Germany and the United States. Developmental Psychology, 47(3), 603–618. https://doi.org/10.1037/a0021807
NWDTEL. (1993). New Webster’s Dictionary and Thesaurus of the English Language. Danbury
CT: Lexicon Publications.
Spiegel Online. (2004, October 25). “Habseligkeiten” ist schönstes deutsches Wort [“Belongings” is the most beautiful German word]. Retrieved from http://www.spiegel.de/kultur/gesellschaft/0,1518,324670,00.html
Stillings, N. A., Chase, Chr. H., Weisler, S. E., Feinstein, M. H., Garfield, J. L., Rissland, E. L., & Weisler, S. W. (1995). Cognitive Science: An Introduction. Cambridge, MA: MIT Press. https://doi.org/10.1002/acp.2350030113
Talmy, L. (2007). Foreword. In M. Gonzalez-Marquez, I. Mittelberg, S. Coulson & M. J. Spivey (Eds.), Methods in Cognitive Linguistics (pp. 11–21). Amsterdam: John Benjamins.
Vater, H. (2006). On the Mental Lexicon. Studi Linguistici e Filologici Online, 4(1), 175–204. Воркачев С. Г. Любов как лингвокультурный концепт. М.: Гнозис, 2007.
Wierzbicka, A. (1999). Emotions Across Languages and Cultures: Diversity and Universals.
Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511521256
References (translated and transliterated)
Adolphs, S. (2006). Introducing Electronic Text Analysis: A practical guide for language and literary studies. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203087701
Bahn, D., Kauschke, Chr., Vesker, M., & Schwaryer, G. (2018). Perception of valence and arousal in German emotion terms: A comparison between 9-year-old children and adults. Applied Psycholinguistics, 39(3), 463–481. https://doi.org/10.1017/S0142716417000443
Belica, C. (2011). Semantische Nähe als Ähnlichkeit von Kookkurrenzprofilen. In A. Abel & R. Zanin (Hrsg.), Korpora in Lehre und Forschung (pp. 155–178). Bozen-Bolzaro: Freie Universität.
Bloch, R. (1967). Über die Bedeutung der Todessehnsucht für psychogene Störungen des Ernährungstriebes. Zeitschrift für Psychosomatische Medizin und Psychoanalyse, 13(1), 63–69.
Citron, F., Weekes, B. S., & Ferstl, E. C. (2014). How are affective word ratings related to lexicosemantic properties? Evidence from the Sussex Affective Word List. Applied Psycholinguistics, 35, 313–331. https://doi.org/10.1017/S0142716412000409
Cowen, A. S., & Keltner, D. (2017). Self-report captures 27 distinct categories of emotion bridged by continuous gradients. Proceedings of the National Academy of Sciences, 114(38), 7900–
https://doi.org/10.1073/pnas.1702247114
. Der kleine Wahrig. Wörterbuch der deutschen Sprache. Gütersloh: Berstelsmann
Lexikon.
Du, S., Tao, Y., & Martinez, A. M. ( Proceedings
of the National Academy of Sciences, https://doi.org/10.1073/
DKW. (
pnas.1322355111
Retrieved from
. Compound facial expressions of emotion.
(15), 1454–1462.
DWDS Digitales Wörterbuch der deutschen Sprache.
http://www.dwds.de/ressourcen/korpora/
Edgar, A., & Sedgwick, P., (Eds). (2007). Cultural Theory: The Key Concepts. London: Routledge.
Garnham, A. (1985). Psycholinguistics: Central Topics. London & New York: Methuen. Gawda, B. (2019). The Structure of the Concepts Related to Love Spectrum: Emotional Verbal
Fluency Technique Application, Initial Psychometrics, and Its Validation. Journal of
Psycholinguistic Research, 48, 1339–1361. https://doi.org./10.1007/s10936-019-09661-y Izard, C. E. (2011). Forms and functions of emotions: Matters of emotion–cognition interactions.
Emotion Review, 3, 371–378. https://doi.org/10.1177/1754073911410737
Kalishchuk, D., & Lazuka, O. (2015). Osoblyvosti verbalizatsii contseptu freedom v amerykanskomu
politychnomu dyskursi dobu “kholodnoyi viyny” [Verbalizing the Concept of Freedom in the Cold War U. S. Political Discourse]. East European Journal of Psycholinguistics, 2(1), 52–58. Retrieved from http://eepl.at.ua/_ld/0/66_eejpl_journal_2.pdf
Kotter-Grühn, D., Scheibe, S., Blanchard-Fields, F. & Baltes, P. B. (2009). Developmental emergence and functionality of “Sehnsucht” (life longings): The sample case of involuntary childlessness in middle-aged women. Psychology and Aging, 24(3), 634–644.
https://doi.org/10.1037/a0016359
Kövecses, Z. 1990. Emotion Concepts. New York: Springer.
Kulpina, V., & Tatarinov, V. (2018). Dictionary of Linguoculturology Terms as a Solution to the
Current Research Problem. Open Journal for Studies in Linguistics, 1(1), 15–20.
https://doi.org/10.32591/coas.ojsl.0101.02015k
Kuperman, V., Estes, Z., Brysbaert, M., & Warriner, A. B. (2014). Emotion and language:
Valence and arousal affect word recognition. Journal of Experimental Psychology: General,
, 1065–1081. https://doi.org/10.1037/a0035669
LCC Leipzig Corpora Collection: Deutsches Nachrichten-Korpus basierend auf Texten gecrawlt
Retrieved from http://corpora.uni-leipzig.de/de/res?word=Sehnsucht&corpusId=
deu_newscrawl-public_2018
Levenson, R. W. (2011). Basic emotion questions. Emotion Review, 3, 379–386.
https://doi.org/10.1177/1754073911410743
Ling. (2002). Sistema Elektronnyih Slovarey [System of Electronic Dictionaries]. ABBYY Lingvo
0. Software House.
Lomas, T. (2016). Towards a Positive Cross-cultural Lexicography: Enriching Our Emotional
Landscape through 216 “Untranslatable” Words Pertaining to Well-being. The Journal of
Positive Psychology, 11(5), 546–558. https://doi.org/10.1080/17439760.2015.1127993 Maslova, V. A. (2005). Kognitivnaya lingvistika [Cognitive Linguistics]. Minsk: TetraSistems. Mayer, S., Scheibe, S. & Riediger, M. (2008). (Un)Reachable? An empirical differentiation of
goals and life longings. European Psychologist, 13(2), 126–140.
https://doi.org/10.1027/1016-9040.13.2.126
Mizin, K., Letiucha, L., & Petrov, O. (2019). Deutsche linguokulturelle Konzepte im Lichte der
germanisch-ostslawischen Kontraste: Methode zur Feststellung von spezifischen bzw.
einzigartigen Bedeutungen. Germanoslavica, 30(1), 49-70.
Mizin, K., & Letiucha, L. (2019). The Linguo-Cultural Concept TORSCHLUSSPANIK as the
Representative of Ethno-Specific Psycho-Emotional State of Germans. Psycholinguistics- Psiholingvistika, 25(2), 234–249. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-25-2
Power, M. (2010). Emotion-Focused Cognitive Therapy. Chichester: Wiley.
Scheibe, S., Freund, A. M., & Baltes, P. B. (2007). Toward a developmental psychology of
Sehnsucht (life longings): The optimal (utopian) life. Developmental Psychology, 43(3),
–795. https://doi.org/10.1037/0012-1649.43.3.778
Scheibe, S., Blanchard-Fields, F., Wiest, M. & Freund, A. M. (2011). Is longing only for
Germans? A cross-cultural comparison of Sehnsucht in Germany and the United States.
Developmental Psychology, 47(3), 603–618. https://doi.org/10.1037/a0021807 Spiegel Online. (2004, October 25). “Habseligkeiten” ist schönstes deutsches Wort
[“Belongings” is the most beautiful German word]. Retrieved from
http://www.spiegel.de/kultur/gesellschaft/0,1518,324670,00.html
Stillings, N. A., Chase, Chr. H., Weisler, S. E., Feinstein, M. H., Garfield, J. L., Rissland, E. L., &
Weisler, S. W. (1995). Cognitive Science: An Introduction. Cambridge, MA: MIT Press.
https://doi.org/10.1002/acp.2350030113
Talmy, L. (2007). Foreword. In M. Gonzalez-Marquez, I. Mittelberg, S. Coulson & M. J. Spivey
(Eds.), Methods in Cognitive Linguistics (pp. 11–21). Amsterdam: John Benjamins. Vater, H. (2006). On the Mental Lexicon. Studi Linguistici e Filologici Online, 4(1), 175–204. Vorkachev, S. G. (2007). Lyubov’ kak lingvokul’turniy kontsept [Love as a Linguocultural
Concept]. Moscow: Gnozis [in Russian].
Wierzbicka, A. (1999). Emotions Across Languages and Cultures: Diversity and Universals.
Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511521256
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Східноєвропейський журнал психолінгвістики. 2014 - 2020. Всі права захищені.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0