Психолінгвальні маркери автобіографічної й травматичної пам’яті

Анотація

Мета дослідження полягала в теоретичному й емпіричному вивченні пропозиційної структури автобіографічної й травматичної пам’яті як сховища позитивних та травматичних життєвих подій. Дослідження використовує вивчення наративів незалежних вибірок із використанням регресійного аналізу, де категорії екстернального агента вони, часу і місця є залежними змінними, а кількість слів травматичного наративу – незалежною змінною. Дослідження здійснювалося за згодою Комісії з етики проведення психологічних досліджень Державного університету Оклахоми впродовж 2015–2016 навчального року. У дослідженні взяло учать 64 студенти, дівчат (n=37), хлопців (n=27), середній вік 19,43 (SD=1,37). Для емпіричного дослідження використовувався експрес-опитувальник ПТСР (PTSD-8: A Short PTSD Inventory), а також комп’ютерна програма Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC) для визначення лінгвальних і психологічних категорій у тексті. У результаті, встановлено значущі відмінності у показниках категорій екстернального агента вони та психологічних категорій негативних емоцій та тривожності у травматичному та автобіографічному наративах. Травматичні наративи мають вищу частотність цих категорій, так само як і більшу кількість слів наративу загалом. Результати регресійного аналізу показують, що категорії екстернального агента, часу і місця є значущими предикторами кількості слів травматичного наративу, тому ми можемо вважати ці категорії як одиниці пропозиційної структури, і відповідно, психолінгвальні маркери травматичної пам’яті. Також встановлено негативний кореляційний зв’язок між кількістю слів у травматичному наративі і фокусом на минулому часові, та позитивний кореляційий зв’язок між соціальною категорією та кількістю слів у травматичному наративі. Отже, отримані результати можуть використовуватися для клінічних і неклінічних досліджень травматичної пам’яті на основі пропозиційних структур, представлених у травматичних наративах. Коректне темпоральне сприймання, уникання переоцінки минулого та переважання екстернальних над інтернальними агентами становлять пропозиційну структуру травматичної пам’яті індивіда, травматичний досвід якого не розвинувся у ПТСР.

Література

References

• Anderson, J., Bower, G. D. (1974). A propositional model of recognition memory. Memory and Cognition, 2(3), 406-412.
• American Psychiatric Association. (2013). American Psychiatric Association, 2013. Diagnostic and statistical manual of mental disorders (5th ed.). American Journal of Psychiatry (p. 991). doi: https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596.744053
• Bauer, P.J. (2015). A complementary process account of the development of childhood amnesia and a personal past complementary process. Psychological Review, 122(2), 204-231. doi: https://doi.org/10.1037/a0038939.
• Berntsen, D. (2009). Involuntary Autobiographical Memories: An Introduction to the Unbidden Past. Cambridge: Cambridge University press.
• Berntsen, D., Rubin, D.C. (2002). Cultural life scripts structure recall from autobiographical memory. Memory and Cognition, 32(3), 427-442. doi: https://doi.org/10.3758/BF03195836.
• Berntsen, D., Rubin, D.C., & Siegler, I.C. (2011). Two versions of life: emotionally negative and positive life events have different roles in the organization of life story and identity. Emotion, 11(15),1190-201. doi: https://doi.org/10.1037/a0024940.
• Bietti, L. (2014). Discursive Remembering (Media and Cultural Memory). Paris: Telecom Paris Tech.
• Brewin, C.R. (2007). Autobiographical memory for trauma: Update on four controversies. Memory, 15(3), 227-248. doi: https://doi.org/10.1080/09658210701256423.
• Byrne, C. A., Hyman Jr, I. E., & Scott, K. L. (2001). Comparisons of memories for traumatic events and other experiences. Applied Cognitive Psychology: The Official Journal of the Society for Applied Research in Memory and Cognition, 15(7), S119-S133. doi: https://doi.org/10.1002/acp.837.
• Cohen, J. A., Mannarino A. P., Deblinger, E. (2006). Treating Trauma and Traumatic Grief in Children and Adolescents. N.Y.: Guilford Publication Inc.
• Fivush R., Habermas T., Waters T. E.A., Zaman W. (2011). The making of autobiographical memory: intersections of culture, narratives and identity. International Journal of Psychology, 46(5), 321-345. doi: https://doi.org/10.1080/00207594.2011.596541.
• Gunsch, M. A., Brownlow, S., Haynes, S. E., & Mabe, Z. (2000). Differential forms linguistic content of various of political advertising. Journal of Broadcasting & Electronic Media, 44(1), 27-42. doi: https://doi.org/10.1207/s15506878jobem4401_3.
• Hague, S. and Conway, M. A. (2001). Sampling the process of autobiographical memory construction. European Journal of Cognitive Psychology, 13, 529-547. doi: https://doi.org/10.1080/09541440125757.
• Hansen M, Andersen T., Armour C. Elklit A, Palic S., Mackrill T. (2010) PTSD-8: A Short PTSD Inventory. Clinical Practice and Epidemiology in Mental Health, 6, 101-108. doi: https://doi.org/10.2174/1745017901006010101.
• Jensen, T. K., Holt, T., Ormhaug, S. M., Egeland, K., Granly, L., Hoaas, L. C., ... & Wentzel-Larsen, T. (2014). A randomized effectiveness study comparing trauma-focused cognitive behavioral therapy with therapy as usual for youth. Journal of Clinical Child & Adolescent Psychology, 43(3), 356-369. doi: https://dx.doi.org/10.1080%2F15374416.2013.822307
• Kubany, E. S., Leisen, M. B., Kaplan, A. S., Watson, S. B., Haynes, S. N., Owens, J. A., & Burns, K. (2000). Development and preliminary validation of a brief broad-spectrum measure of trauma exposure: the Traumatic Life Events Questionnaire. Psychological Assessment, 12(2), 210. doi: https://doi.org/10.1037/1040-3590.12.2.210.
• Lorenzzoni, P.L., Silva G. L. T., Poletto M. P., Kristensen Ch.H. (2014) Autobiographical memory for stressful events, traumatic memory and posttraumatic stress disorder: a systematic review. Avances en Psihologia Lationoamericana, 32(3), 361-376. doi: https://doi.org/10.12804/apl32.03.2014.08
• Matos, M., & Pinto‐Gouveia, J. (2010). Shame as a traumatic memory. Clinical Psychology & Psychotherapy, 17(4), 299-312. doi: https://doi.org/10.1002/cpp.659.
• Meichenbaum, D. A. (1994). Clinical Handbook for Assessing and Treating Adults with Post-Traumatic Stress Disorder (PTSD). Waterloo: Institute Press.
• Miller, A. (1995). Novels Behind Glass. Cambridge: Cambridge University Press.
• Norman, D. A., & Bobrow, D. G. (1975). On data-limited and resource-limited processes. Cognitive Psychology, 7(1), 44–64. doi: https://doi.org/10.1016/0010-0285(75)90004-3.
• Nourkova, V., Bernstein, D. M., Loftus, E. F. (2014). Biography becomes autobiography: Distorting the subjective past. The American Journal of Psychology, 117(1), 65-80.
• Pennebaker, J. W. (1993). Putting stress into words: Health, Linguistic and therapeutic implications. Behavioral Research Therapy, 31, 539-548. doi: https://psycnet.apa.org/doi/10.1016/0005-7967(93)90105-4.
• Pennebaker, J. W., & Seagal, J. D. (1999). Forming a story: The health benefits of narrative. Journal of Clinical Psychology, 55(10), 1243-1254. doi: https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-4679(199910)55:10<1243::AID-JCLP6>3.0.CO;2-N.
• Pennebaker, J. W., Boyd, R. L., Jordan, K., & Blackburn, K. (2015). The development and psychometric properties of LIWC2015. University of Texas at Austin.
• Rassmusen, A. S., Ramsgaard, S. B., Berntsen, D. (2015). Frequency and Functions of Involuntary and Voluntary Autobiographical Memories Across the Day. Psychology of Conciseness: Theory, Research and Practice, 2(2), 185–205. doi: https://doi.org/10.1037/cns0000042.
• Rubin, D. C., Dennis, M.F., Beckham, J. C. (2011). Autobiographical memory for stressful events: The role of autobiographical memory in posttraumatic stress disorder. Consciousness and Cognition, 20, 840-856. doi: https://doi.org/10.1016/j.concog.2011.03.015.
• Scherer, K.R., Wranik, T., Sangsue, J., Tran, V., & Scherer, U. (2004). Emotions in everyday life: Probability of occurrence, risk factors, appraisal and reaction patterns. Social Science Information, 43, 499-570. doi: https://doi.org/10.1177/0539018404047701.
• Silva da T. L. G., Donat J. C., Lorenzonni P.L., Souza de L. K., Gauer G., Kristensen Ch. H. (2016). Event centrality in trauma and PTSD: relations between event relevance and posttraumatic symptoms. Psicologia: Reflexão e Critica, 29-34. doi: https://doi.org/10.1186/s41155-016-0015-y.
• Sotgiu I., Rusconi M.L. (2014) Why autobiographical memories for traumatic and emotional events might differ: theoretical arguments and empirical evidence. The Journal of Psychology, 148(5), 523-547. doi: https://doi.org/10.1080/00223980.2013.814619.
• Tausczik, Y. R., & Pennebaker, J. W. (2010). The psychological meaning of words: LIWC and computerized text analysis methods. Journal of language and social psychology, 29(1), 24-54. doi: 10.1177/0261927X09351676.
• Van der Kolk, B. A., & Fisler, R. (1995). Dissociation and the fragmentary nature of traumatic memories: Overview and exploratory study. Journal of Traumatic Stress, 8(4), 505-525. doi: https://doi.org/10.1007/bf02102887.
• Vicario, C. M., & Felmingham, K. L. (2018). Slower Time estimation in Post-Traumatic Stress Disorder. Scientific Reports, 8(1). https://doi.org/10.1038/s41598-017-18907-5
• Vicario, C. M., Gulisano, M., Martino, D., & Rizzo, R. (2016). Timing recalibration in childhood Tourette syndrome associated with persistent pimozide treatment. Journal of Neuropsychology, 10(2), 211-222. doi: https://doi.org/10.1111/jnp.12064.
• Vygotsky, L.S. (1978). Mind in society: The development of higher psychological processes. Cambridge, MA: Harvard University Press.
• Zasiekina, L. (2014). Psycholinguistic representation of individual traumatic memory in the context of social and political ambiguity. East European Journal of Psycholinguistics, 1(2), 118-125. doi: https://doi.org/ 10.5281/zenodo.45899.
• Zasiekina, L., Khvorost, K., & Zasiekina, D. (2018). Traumatic Narrative in Psycholinguistic Study Dimension. Psycholinguistics, 23(1), 47-59. doi: https://doi.org/10.5281/zenodo.1211097.