Розвиток ідентичності й агресивний лексикон

Анотація

Описано й зроблено спробу пояснити агресивну лексику юнаків, яка ґрунтується на конструктивно-розвивальній теорії Р. Кегана. Зіставлення емпіричних даних смислової еволюції ідентичності схильних до агресії юнаків із виявами їх агресивної лексики в інтенсивних міжособистісних взаємодіях указують на те, що речниками лексики імперіальної стадії розвитку поділяється спільна з іншими реальність, смисл голосу свого «антипода» ними конструюються як завада на шляху досягнення власних цілей і в конфліктних умовах вони спроможні керуватися здебільшого одним поглядом без ширшого контексту усвідомлення, коли частина приймається за ціле і несправедливість сприймають саму собою, бо недостатньо вміння зарахувати її до нижчого розряду як фрагмент складнішої системи. Юнак утверджує себе як активний опрацьовувач досвіду заперечення і є собою настільки, наскільки не є іншим. На наступній міжособистісній стадії його розвитку, зважаючи на те, що джерело їх самовизначення − інша людина, її кути бачення усвідомлюються такими, що час від часу провокують їх на застосування агресивної лексики. Юнак невіддільний від психологічного впливу іншого, не диференціює себе від нього, сприймає його як частину себе і суперечку усвідомлює як атаку на себе. Його увагу займає не особистість сама собою, а виключно інформація про особистість, її психологічний профіль, не майстерність іншого, а його статус. Замість уміння грати з різницею у протилежностях, вони виявляють гру з класифікацією ровесників, що є контрпродуктивною тактикою. Вживання агресивної лексики − це втрачена слушна нагода навчатися завдяки конфліктам через процес інсайту.

Література

References

• Bakhtin, M. M. (1989). Estetika slovesnogo tvorchestva [Aesthetics of Verbal Creativity].
  Moscow: Iskusstvo.
• Freud, Z. (1990). Psihologiya Bessoznatelnogo [Psychology of Unconsciousness]. Moscow:
  Prosveschenie.
• Grigoryan, A. (2008) Pervyi, Vtoroy i Tretiy Chelovek [The First, Second and Third Man].
  Moscow: Yazyki Slavyanskoy Kultury.
• Horrigan, J. P., Barnhill, L. (1997). Risperidone and explosive aggressive autism. Journal of
  Autism And Developmental Disorders, 27 (3), 313−323.
• Kegan, R. (1982). The Evolving Self. Cambridge, MA : Harvard University Press.
• Kegan, R. (1994). In Over Our Heads: Mental Demands of Modern Life. Cambridge, MA :
  Harvard University Press.
• Lahey, L., Souvaine, E., Kegan, R., Goodman, R., Felix, S. (1988). A Guide to the SubjectObject Interview: Its Administration and Interpretation. Cambridge, Massachusetts: Harvard
  University Graduate School of Education.
• Leontyev, A. N. (2000). Lektsiyi po Obshchey Psykholohyy [Lectures on General
  Psychology]. Mosсow: Smysl.
• Luria, A. R. (1979). Yazyik i soznanie [Language and Consciousness]. Moscow: Izdatelstvo
  Moskovskogo Universiteta.
• Piel, J. A. (1990). Unmasking sex and social class differences in childhood aggression:
  The case for language maturity. Journal of Educational Research, 84(2), 100−106.
• Praktikum po psihodiagnostike [Practicum on Psychodiagnostic]. (1990). Moscow:
  Izdatelstvo Moskovskogo Universiteta.
• Sas, T. (2012). Mif o psihicheskom zabolevanii [Myth on Psychiatric Disease]. Moscow:
  Kanon.
• Scherbinina, Yu. V. (2008). Verbalnaya agressiya [Verbal Aggression]. Moscow: LKI.
• Stevenson, J. (1996). Developmental changes in the mechanisms linkinglanguage
  disabilities and behaviour disorders. In J. H. Beitchman, N. Cohen, M. M. Konstantereas,
  R. Tannock (Eds.), Language, learningand behavior disorders (pp. 78–99). Cambridge, England:
  Cambridge University Press.
• Vygotsky, L. S. (1932). Myishlenie i rech [Thinking and Speech]. Moscow:
  Gosudarstvennoye Izdatelstvo.