Тривожність як фактор емоційної готовності студентів до професійного спілкування іноземними мовами

Анотація

У статті розглядаються проблеми розвитку психологічної готовності особистості до професійного спілкування іноземними мовами. Завданням дослідження є уточнити поняття «емоційно-вольова готовність особистості до професійного спілкування іноземними мовами» та розкрити її сутність, а також вивчити особливості формування згаданої готовності студентів різних спеціальностей. У статті особлива увага приділяється чинникам та динаміці розвитку у студентів емоційно-вольової готовності до професійного спілкування іноземними мовами. Емоційно-вольова готовність особистості розглядається як здатність особистості свідомо регулювати свою поведінку, дії в будь-яких ситуаціях професійного за змістом спілкування іноземною мовою. За результатами тестування виявлені певні труднощі, а відповідно і негативні переживання студентів при спілкуванні іноземними мовами, які зумовлені високим темпом мовлення, труднощами сприйняття усного мовлення, розумінням змісту сказаного, тощо. У статті обгрунтовано необхідність розробки спеціальної програми з формування емоційно-вольової готовності студентів до професійного спілкування іноземними мовами. Програма передбачає комплекс занять, вправ, тренінгів, спрямованих на розвиток необхідних особистості вольових якостей, навичок психічної саморегуляції.

Літератрура

References

• Bondarenko, O. (2004). Psykholohichni osoblyvosti profesijnoho spilkuvannia
  vijskovosluzhbovtsiv v osoblyvuh umovah diyalnosti [Psychological Features of Professional
  Communication of Servicemen under Extreme Conditions]. Ph.D. thesis. Khmelnytskyi: DPSU.
  
• Bondarenko, O., Volobuyeva, O. (2004).Typova model mizhprofesijnoi komunikatsii
  [Typical Model of Inter-professional Communication]. Scientific Papers, 28(2), 24-26.
  
• Pavlyk, O. (2004). Profesijno-orientovane inshomovne chytannia u riznyh sytuatsiah
  perekladu yak skladnoho vydu movlennevoi diyalnosti [Professionally oriented foreign reading in
  different situations of translation as a complex kind of speech activity]. Philolohichni Studii, 106-
  111.
  
• Prikhozhan, A.M. (1987). Diagnostika lichnostnoi trevozhnosti I nekotorye sposoby eyo
  preodolenia [Personal Anxiety Diagnostic and Some Methods of Its Overcoming]. Moscow:
  Moscow State University.
  
• Teteruk, S. (2006). Formuvannia mehanizmiv samorehuliatsii studentiv v inshomovnomu
  prostori [Forming Mechanisms of Self-Regualing in Students in Foreign Environment]. Ph. D.
  thesis. Kyiv: Drahomanov National Pedagogical University of Kyiv.
  
• Gardner, R. C., Tremblay, P.F., & Masgoret, A.M. (1997). Towards a full model of
  second language learning: An empirical investigation. Modern Language Journal, 81(3), 344-362.
  
• MacIntyre, P.D. & Gardner, R.C. (1991) Methods ans results in the study of anxiety and
  language learning: A review of the literature. Language Learning, 41,1, 85-117.
  
• Spielberger, C.D. (1983). Manual for the State-Trait Anxiety Inventory (Form Y). Palo
  Alto, California: Consulting Psychologists Press.