Медіа в контексті психолінгвістики та медіа психології

Анотація

У статті обґрунтовано необхідність дослідження медіа простору в міждисциплінарній парадигмі – на перетині психолінгвістики та медіа психології, оскільки в центрі їхньої уваги перебувають «людинорозмірні системи» – медіа дискурси, що здатні змінювати картину світу як окремої людини, так і нації в цілому. Тому дискурс-аналіз визначено як провідний міждисциплінарний метод дослідження медіа простору. Єдність підходів психолінгвістики та медіа психології до вивчення сучасних медіа зумовлена близькістю їх парадигмального устрою: а) ці дисципліни є маргінальними, а тому розширюють межі традиційної психології, лінгвістики, соціальних комунікацій; б) психолінгвістику та медіа психологію розглядають як новітні галузі психологічної науки, предметом яких є особистість у контексті взаємодії мовних і психічних факторів (психолінгвістика) чи сучасної медіа культури (медіа психологія); в) текст і дискурс визначаються як головні форми прояву особистості та інструменти впливу на неї. Дискурсаналіз медіа простору має базуватися на парадигмі медіа – гіпермедіа – трансмедіа та досліджуватися крізь призму конвергентного підходу. Конвергенція стимулює глобальні зміни медіа сфери, які, зі свого боку, призводять до виникнення нових медіа – конвергентних: соціальних мереж (ВКонтакте, Facebook тощо), платформ інтернеттелебачення (ІТV), мікроблогінгу (Twitter). Серед завдань, які здатні сумісно розвідувати психолінгвістика та медіа психологія, можна визначити такі: вивчення поведінки особистості, зумовленої впливом засобів індивідуальної й масової комунікації; дослідження комунікативної поведінки особистості в контексті медіа впливів та в системі медіа текстів різних жанрів; вивчення персональних і групових медіа ефектів, аналіз впливу медіа середовища крізь призму мовлення на розвиток суб’єкта, становлення особистості та її психологічне самопочуття. Маргінальний об’єкт досліджень (трансмедіа) потребує відповідної маргінальності підходів. Устрій медіа простору з часом ускладнюватиметься, а тому загальні методологічні принципи сучасної науки – експансіонізм, антропоцентризм, експланаторність та функціоналізм – набудуть принципової значущості.

Література

References

• Аnanyev, B. (2009). Lyduna yak pisnanna [Human as Cognition]. Retrieved from
  http://psm.in.ua/index-59.html.
• Beaugrande, R. de. (1997). New Foundations for a Science of Text and Discourse.
  Greenwich, CT: Ablex.
• Ivanov, V., Voloshenyk, O. (2014). Mediapsuhologiya. Mediagramotnist
  [Mediapsychology. Mediaiteracy]. Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv.
• Kalmykov, A. (2011). Professionalnaya Universalisaciya i Specialisciya Konvergentnih
  SMI [Professional Universalization and Specialization of Converged Media]. Retrieved
  07.03.2015 from http://jarki.ru/wpress/2011/01/28/1792
• Manovich, L. (2001). The Language of New Media. Cambridge, Massachusetts: The
  MIT Press,
• Matveyeva, L. (2011). Aktualnye problemy mediapsychologii [Actual problems of
  mediapsychology] (pp. 151–168). In: Chelovek kak obyekt i subyekt mediapsychologii [Human as
  Subject and Object of Mediapsychology]. Мoscow: Moscow State University.
• Naydenova, L. A. (2014) Medaipsihologiya: Osnovy Reflexivnoho Pidhodu
  [Metapsychology: Bases of Reflective Approach]. Kyiv: Taras Shevchenko National University of
  Kyiv.
• Phillips, L., Yorgensen, V., (2008). Diskurs-Analis. Teoriya i Praktika [Discourse
  Analysis: Theory and Practice]. Kharkiv: Humanitarnyi Centr.
• Pronina, Е. (2001). Kategorii Mediapsychologii [Categories of Mediapsychology].
  Retrieved 07.03.2015 from http://evartist.narod.ru/ text7/38.
• Ryasantseva, T. (2010). Gipertext i Elektronnaya Kommunikaciya [Hypertext and
  electronic communication]. Мoscow: Liki.
• Stepanov,Y. (1999). Paris-Moscow, vesnoy i utrom… [Paris - Moscow in the Spring and
  in the Morning ...] (pp. 3–11). In: Kvadratura smisla: Francusckaya shkola diskurs-analisa [Area
  Sense: French School of Discourse Analysis]. Мoscow: Progress
• Styopin, V. (2003). Samorasvivayshiesa sistemi i postneklassicheskaya racionalnost
  [Selfdeveloping system and postnonclassical rationality], Voprosy Philosophii, 8, 5-17.
• Herring, S. C. (2011). Commentary: Contextualizing digital discourse. In: Digital
  discourse: Language in the new media. C. Thurlow & K. Mroczek, (eds.), New York: Oxford
  University Press.
• Winterhoff-Shpurk, P. (2007). Mediapsychology. Basic principle. Kharkiv:
  Humanitarian Centre.
• Q&A with Director of the Media Psychology Research Center, Pamela Rutledge Phd,
  MBA. (2014). Retrieved from http://www.onlinepsychologydegrees.com/interview/pam-rutledge.
• Yates, S. T. (1996). Oral and written linguistics aspects of computer conferencing: A
  corpus based study (pp. 29–46). In: Communication: Linguistic, Social and Cross-Cultural
  Perspective. Amsterdam: John Benjamins Publishing, 1996.
•