Проблема змішування турецької, болгарської та німецької мов у болгарських ромів-мусульман у Німеччині

Анотація

У статті йдеться про явище мовного змішування в мусульманських ромівмігрантів із північно-східної Болгарії, що мешкають у Берліні (Німеччина). Досліджувані ідентифікують себе як турки, й у повсякденному спілкуванні розмовляють здебільшого болгарською мовою та давнім різновидом турецької, що в науковій літературі одержало назву балканізованої турецької. Рівень володіння німецькою мовою у досліджуваних мовців відносно низький. У статті описано феномен змішування мови, а також форми перемикання турецького, болгарського та німецького мовних кодів. Ці лінгвістичні та соціальні явища в мусульманській спільноті ромів аналізуються в межах декількох соціолінгвістичних теорій щодо перемикання коду та двомовності. В основу дослідження покладено теорію Дж. Гамперца (1962) щодо матриці спілкування. У статті представлено та досліджено приклади комбінування турецько-болгарської, турецько-німецької та турецько-болгарсько-німецької кодів. З’ясовано, що до граматичних категорій, які підпорядковуються феноменові перемикання коду в турецько-болгарсько-німецькому мовному варіанті, належать іменники, дієслова, прикметники, прислівники та заперечні конструкції. Однак, перемикання коду простежено тільки під час спілкування з іншими болгарами. Визначено, що у спілкуванні з турками з Туреччини перемикання коду наявне лише між турецькою та німецькою мовами, а також виявлено використання іншого варіанта турецької мови. Роми-мусульмани з Берліна демонструють багатомовність. Серед них – носії ромської, болгарської й турецької; турецької й болгарської. Водночас німецька, попри її знання, посідає третє чи четверте місце за частотністю послуговування. Вивчення мовних патернів мігрантів у другому поколінні, – народжених чи вихованих змалку в Берліні, у своєму розмаїтті видається перспективою подальшого дослідження.

Література

References

• Bugarski, R. (2005). Jeziki Kultura [Language and Culture]. Beograd: Biblioteka XX vek.
• Friedman, V. (2003). Turkish in Macedonia and Beyond. Wiesbaden: Harrasowitz Verlag.
• Fishman, J. (1997). Language and ethnicity: the view from within. In F. Coulmas, (Ed.) The Handbook of Sociolinguistics. (pp. 327-343). Oxford: Blackwell Publishers.
• Giray, B. (2015). Code-switching among Bulgarian Muslim Roma in Berlin. In D. Zeyrek, C. S. Simsek, U. Atasand J. Rehbein (Eds.), Ankara papers in Turkish and Turkic linguistics. (pp. 420-430). Wiesbaden: Harassowitz.
• Gumperz, J. J. (1962). Types of linguistic communities. Anthropological Linguistics 4(1), 28-40.
• Kocheva-Lefedzhieva, A. (2004) Nemski leksikalni elementi v bulgarskite govori [German lexical elements in Bulgarian spoken discourse]. Sofia: Multprint.
• Kocheva-Lefedzhieva, A. (2017) Smeseniyat ezik na vienskite bulgari. [The mixed language of Vienna Bulgarians]. Sofia: Bukovica.
• Kyuchukov, H. 1995. The Turkish dialects of Muslim Roms (Gypsies) in Bulgaria. Journal of Turkology, 2, 305-307.
• Kyuchukov, H. (1996). Etnolingvodidaktika [Ethnolingual didactics]. Sofia: Club '90.
• Kyuchukov, H. (1997). Psicholingvistichni aspecti na rannia bilingvizam [Psycholinguistic aspects of early bilingualism]. Sofia: Yezykoznanie i Semiotika.  
• Kyuchukov, H. 2007. Turkish and Roma children learning Bulgarian. Veliko Tarnovo: Faber.
• Matras, Y. (1990). On the emergence of finite subordination in Balkan Turkish. Proceedings of the Fifth International Conference on Turkish Linguistics, SOAS, (17-19 August, 1990).
• Matras, Y. (2004). Layers of convergent syntax in Macedonian Turkish. Mediterranean Language Review, 15, 63-86.
• Matras, Y. (2009). Language Contact. Cambridge: Cambridge University Press.
• Matras, Y. and Tufan, Ş. 2007. Grammatical borrowing in Macedonian Turkish. In Y. Matras and J. Sakel (Eds.), Grammatical Borrowing in Cross-linguistic Perspective. (pp. 215-227). Berlin: Mouton de Gruyter.
• Nikolskij, L.B. (1976). Sinhronnaja Lingvistika [Synchronous Linguistics]. Moskow: Nauka.
• Schiffman, H. (1997). Diglossia as a sociolinguistic situation. In F. Coulmas, (Ed.), The Handbook of Sociolinguistics. (pp. 205-216). Oxford: Blackwell Publishers.