Жіночі ролі у «Золотій стрічці» Марії Мануели Рейни та моделі світу

Автор(и)

  • Ана Марія Аґіляр Лопез Бургоський університет, Іспанія
  • Марта Міґель Борге Бургоський університет, Іспанія

DOI:

https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.1.agu

Ключові слова:

психологія мови, умовивід, модель світу, іспанська драматургія, Марія Мануела Рейна, жіночий персонаж, Золота стрічка

Анотація

Навколишній світ чинить уплив на сприйману нами модель світу й на нашу психологічну рівновагу. Частина інформації, якій ми піддаємось у цьому безпосередньому світі, пов’язана з текстами, самокерованим дискурсом, який також може впливати на нашу внутрішню модель світу. Саме тому всі вони заслуговують на нашу увагу. Подібно до моделей світу, які ми будуємо протягом усього життя, реальність не є статичною й зазнає змін із плином часу. Із соціального погляду, ми можемо побачити, що ролі жінок у сучасному суспільстві та способи сприйняття цих ролей сьогодні є наслідком змін, започаткованих у минулому в різних сферах, та наслідком тривалого процесу цих змін до наших днів. З метою оцінки того, чи мала ця зміна вплив на жіночу драму, автори представляють у цій праці аналіз  вистави «Золота стрічка» Марії Мануели Рейни, написаної та поставленої на сцені у 1980-х роках. Це десятиліття відзначено для Іспанії очевидною відмовою від найбільш традиційних уявлень про роль жінки. Під час аналізу п’єси простежуємо, як моделі світу старших людей протиставляються моделям молодших людей, бачимо різницю поколінь, що збагачується різницею статей. Також аналізуємо, як психологічні структури жіночих і чоловічих персонажі стикаються з традиційними уявленнями, що стосуються іншої епохи, щодо таких тем, як успіх, зрада, подружжя та стать. Результати нашого аналізу демонструють те, як Марія Мануела Рейна відповідає на архаїчні уявлення, спонукаючи тим самим тогочасну аудиторію до сумнівів у своїх моделях світу, особливо щодо ролі жінки в суспільстві.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

Посилання

Acuña Luongo, N. & Valencia Catherine Elisa, A. (2020). Influencia de los estereotipos de género en la comprensión de oraciones. Implicancias para los modelos basados en restricciones. Revista Signos. Estudios de Lingüística, 54(105), 6–31. Retrieved from: https://scielo.conicyt.cl/pdf/signos/v54n105/0718-0934-signos-54-105-6.pdf

Aguilar, J. Ángel, M. (2018): Crisis del patriarcado en La cinta dorada de María Manuela Reina, in Anagnórosis. Revista de investigación teatral, 17, 79–106. Retrieved from: https://redib.org/Record/oai_articulo1658279-crisis-del-patriarcado-en-la-cinta-dorada-de-m %C2%AA-manuela-reina

Barrientos, G., Luis, J. (2017). Cómo se analiza una obra de teatro: ensayo de método. Síntesis. Madrid

Hernández Sampieri, R.; Fernández Collado, C. & Baptista Lucio, P. (2010). Metodología de la investigación. Peru: McGraw Hill.

Cabal, F. (1982). Buscando la Puerta del laberinto. Primer Acto, 193, 49–59

Cantero, F. J. & de Arriba, J. (1997). Psicolingüística del discurso. Lenguaje y comunicación. Barcelona: Octaedro.

Cuetos Vega, F.; González Álvarez, J. & de Vega Rodríguez, M. (2020): Psicología del lenguaje. Madrid: Panamericana. 2nd edition.

Matteini Zaccherelli, C. (1998). ¿Qué tienen que decir los jóvenes autores? Voces para el 2000, in Primer Acto. Cuadernos de Investigación Teatral, 272, 6–15.

Ortiz, L. (1995). Los horizontes del teatro español. Nuevas autoras, in Primer Acto. Cuadernos de Investigación Teatral, 258, 11–21.

Reina, M. M. (1989). La cinta dorada. Colección Escena. Madrid. Ediciones MK.

Sánchez Martínez, S. (2005). Aspectos semiológicos en la dramaturgia de Paloma Pedrero. Doctoral thesis, UNED, Madrid.

Santander, P. (2011). ¿Por qué y cómo hacer análisis del discurso? Cinta Moebio, 41, 207–224. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/262558710_Por_que_y_como_hacer_Analisis_de_Discurso

Завантаження

Опубліковано

2021-06-29

Як цитувати

Аґіляр Лопез, А. М., & Міґель Борге, М. (2021). Жіночі ролі у «Золотій стрічці» Марії Мануели Рейни та моделі світу. Східноєвропейський журнал психолінгвістики , 8(1), 41-56. https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.1.agu