Оволодіння мовою у часовому розрізі ромсько-словацькими дітьми-білінгвами з трьох ромських спільнот
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2023.10.1.samКлючові слова:
роми, тип ромської громади, двомовність, оволодіння, ромська мова, словацька моваАнотація
Метою цього дослідження є визначення значущості прогресу в оволодінні першою та другою мовами ромсько-словацькими двомовними дітьми протягом першого року навчання, диференційованого за трьома типами ромських громад (тип 1, тип 2 та тип 3) на початку навчального року (тест) та наприкінці навчального року (пост-тест). Частковою метою є аналіз контексту та взаємозв'язку прогресу в оволодінні ромськими дітьми першою та другою мовами залежно від типу ромської громади, в якій проживають окремі діти. Досліджувана сукупність загалом (n = 68) складається з ромсько-словацьких двомовних дітей, для яких ромська мова є рідною, а словацька – другою мовою в перший рік навчання в школі. Згодом досліджувана сукупність була диференційована на три групи за типом ромської громади, в якій проживають діти, а саме: тип 1 – муніципальні та міські поселення (n = 22); тип 2 – поселення, розташовані на околиці міста або муніципалітету (n = 23); і тип 3 – поселення, просторово віддалені або відокремлені природним або штучним бар'єром (n = 23). Ми використовували стандартизований дослідницький інструмент OOS Test – образно-словесний тест (Kondáš, 2010). Дослідження проводилося у два етапи: на початку навчального року (тест) та наприкінці навчального року (пост-тест). Для статистичного аналізу даних ми використовували статистичну програму SPSS 20.0. Одним із важливих результатів дослідження є те, що воно показало статистично значущі відмінності між ромсько-словацькими двомовними дітьми з ромських громад типу 1, типу 2 і типу 3 в мовах L1 і L2 на початку і наприкінці навчального року. Крім того, дослідження показало статистично значущі відмінності в прогресі засвоєння мови на рівнях L1 і L2 між дітьми з громад типу 1, типу 2 і типу 3 на певний момент часу. Основна дослідницька проблема, що випливає з отриманих результатів, полягає в тому, що прогрес в оволодінні першою та другою мовами ромсько-словацькими двомовними дітьми визначається типом ромської громади, в якій проживають ромські діти. Крім того, результати показують взаємозв'язок між розвитком засвоєння першої та другої мов і типом ромської громади, в якій живуть діти.
* Контактна особа для листування: Mілан Самко,
Завантажити
Посилання
Block, D. (2003). The social turn in second language acquisition. Edinburgh University Press.
Clark, E. V. (2009). First language acquisition. Cambridge University Press.
Collins, B., & Toppelberg, C. (2020). The role of socioeconomic and sociocultural predictors of Spanish and English proficiencies of young Latino children of immigrants. Journal of Child Language, 1-28. https://doi.org/10.1017/S0305000920000203
Fishman – Joshua, A. (2004). Kto rozpráva akým jazykom, s kým a kedy? In J. Štefánik (Ed.), Antológia bilingvizmu (pp. 114-128). Academic Electronic Press.
Gonzáles, V. (2001). The role of socioeconomic and sociocultural factors in language minority children's development: An ecological research view. Bilingual Research Journal, 25(1-2), 1–30. https://doi.org/10.1080/15235882.2001.10162782
Hancock, I. (2006). On Romani origins and identity. In A. Marsh & E. Strand (Eds.), Gypsies and the problem of identities: contextual, constructed and contested (pp. 69-92). Swedish Research Institute.
Hancock, I. (2012). Roma education in America. In M. Miskovic (Ed.), Roma education in Europe (pp. 87-99). Palgrave.
Kidd, E., Donnelly, S., & Christiansen, M. (2018). Individual Differences in Language Acquisition and Processing. Trends in Cognitive Sciences, 22(2), 154-169. https://doi.org/10.1016/j.tics.2017.11.006
Kondáš, O. (2010). Obrázkovo-slovníková skúška. Psychodiagnostika.
Kyuchukov, H. (2000). Introducing referents in turkish childrens narratives. Psychology of Language and Communication, 4(1), 65-74.
Kyuchukov, H. (2005). Anaphora in Roma children’s narratives. In B. Bokus (Ed.), Studies in the psychology of child language (pp. 365-382). Matrix.
Kyuchukov, H. (2014). Acquisition of Romani in a Bilingual Context. Psychology of Language and Communication, 18(3), 211-225. https://doi.org/10.2478/plc-2014-0015
Long, M. H. (1981). Input, interaction, and second-language acquisition. Annals of the New York Academy of Sciences, 379, 259–278. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.1981.tb42014.x
Meisel-Jürgen, M. (2004). Raná diferenciácia jazykov u bilingválnych detí. In J. Štefánik (Ed.), Antológia bilingvizmu (pp. 260-282). Academic Electronic Press.
Mušinka, A., Škobla, D., Hurrle, J., Matlovičová, K ., & Kling, J. (2014). Atlas rómskych komunít na Slovensku 2013. UNDP.
Pica, T. (1987). Second-Language Acquisition, Social Interaction, and the Classroom. Applied Linguistics, 8(1), 3–21. https://doi.org/10.1093/applin/8.1.3
Rusnáková, J., & Rochovská, A. (2016). Sociálne vylúčenie, segregácia a životné stratégie obyvateľov rómskych komunít z pohľadu teórie zdrojov. Geografický Časopis/ Geographical Journal, 68(3), 245-260.
Song S. (2018). Second Language Acquisition Theories. Second language acquisition as a mode-switching process. Palgrave Pivot.
Sorenson, D., Duncan, T., & Paradis, J. (2020). How does maternal education influence the linguistic environment supporting bilingual language development in child second language learners of English? International Journal of Bilingualism, 24(1), 46-61. https://doi.org/10.1177/1367006918768366
Štefánik, J. (2005). Ideálni monolingvisti a neúplní bilingvisti. J. Štefánik (Ed.), Individuálny a spoločenský bilingvizmus (pp. 95-104). Univerzita Komenského.
Sources
Tab. 115 Obyvateľstvo podľa pohlavia a národnosti (20.12.2022)
https://census2011.statistics.sk/tabulky.html
Tab. 156 Obyvateľstvo podľa pohlavia a materinského jazyka (20.12.2022)
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Milan Samko, Rastislav Rosinský
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.