Психолінгвістичний і когнітивно-семіотичний виміри конструювання страху у фільмах жахів: мультимодальний аспект
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2023.10.1.kryКлючові слова:
Психолінгвістичний і когнітивно-семіотичний виміри конструювання страху у фільмах жахів: мультимодальний аспектАнотація
У статті розглянуто інтегративний психолінгвістичний та когнітивно-семіотичний підхід до конструювання страху в англомовних фільмах жахів. В основі конструювання страху у фільмі жахів лежить припущення режисерів, що глядачі потенційно здатні до спільної інтенції та спільної уваги з творцями фільму, та, як наслідок, спроможні переживати спільні емоції. Спираючись на теорію інтерсуб'єктивності, страх у фільмах жахів виникає як результат спільної уваги творців фільму і глядачів. Він постає як мультимодальний конструкт, результат синергійної інтеграції вербальних, невербальних і кінематографічних семіотичних ресурсів через аудіальний і візуальний модуси. Кожен семіотичний ресурс робить свій внесок у конструювання смислу, залучаючи специфічні для фільмів жахів елементи. Вербальний ресурс містить вигуки, описові та емоційно навантажені лексичні одиниці, благання про допомогу, порушення структури речення. Невербальні елементи включають спотворене обличчя, крик, хаотичні жести, тремтіння або ступор. Кінематографічний ресурс має смислотворчий потенціал, висвітлюючи різні аспекти страху за допомогою крупного та середнього планів, ракурсів камери, тьмяного світла та нелінійної тривожної музики. Смисли, сконструйовані семіотичними елементами, взаємодіють один з одним через перехресне мапування, сприяючи формуванню мультимодальних блендів, які виникають у процесі концептуальної інтеграції. Мультимодальні бленди страху у фільмах жахів уключають дво-/трикомпонентні, непаритетні та послідовні моделі. З погляду глядача, страх у фільмах жахів реконструюється як мультимодальна єдність з різним рівнем інтенсивності: від тривоги до жаху. Результати експерименту демонструють, що головними показниками страху як для чоловіків, так і для жінок є благання про допомогу, голос і міміка, а також музика і крупний план. Однак під час перегляду фільмів жахів чоловіки відчувають більший інтерес, в той час як жінки переживають негативні емоції страху, огиди та напруги.
Авторка: Тетяна Крисанова,
Завантажити
Посилання
Bamberg, M. (1997). Language, concepts and emotions: The role of language in the construction of emotions. Language Sciences, 19(4), 309‒340. https://doi.org/10.1016/S0388-0001(97)00004-1
Barret, L. (2017). How emotions are made. The secret life of the brain. Boston. Houghton Mifflin Harcourt.
Barrett, L., Mesquita, B., Ochsner, K. N., & Gross, J. J. (2007). The experience of emotion. Annual Review of Psychology, 58(1), 373‒403. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.58.110405.085709
Bateman, A., & Schmidt, K.-H. (2012). Multimodal Film Analysis: How Films Mean. Routledge.
Berkum, J. J. A. van. (2018). Language comprehension, emotion, and sociality: Aren’t we missing something? In S.-A. Rueschemeyer & M. G. Gaskell (Eds.), The Oxford Handbook of Psycholinguistics. (pp. 644–670). Oxford University Press
Bound, K. (2016). 'Terror & tension' psychophysiological suspense: defining a framework to measure cinematic suspense in 21st century horror films. https://www.researchgate.net/publication/313438411
Bradley, M. M., Zlatar, Z. Z., & Lang, P. J. (2018). Startle reflex modulation during threat of shock and “threat” of reward. Psychophysiology, 55(2). https://doi.org/10.1111/psyp.12989
Branigan, E. (2013). Projecting a camera: Language-games in film theory. Routledge.
Cantor, J. (2004). “I’ll never have a clown in my house”—Why movie horror lives on. Poetics Today, 25(2), 283–304. https://doi.org/10.1215/03335372-25-2-283
Clasen, M., Kjeldgaard-Christiansen, J., & Johnson, J. A. (2020). Horror, personality, and threat simulation: A survey on the psychology of scary media. Evolutionary Behavioral Sciences, 14(3), 213–230. https://doi.org/10.1037/ebs0000152
Coëgnarts, M. (2017). Cinema and the embodied mind: Metaphor and simulation in understanding meaning in films. Palgrave Communications, 3(1), 1‒15.
Damasio, A. (1994). Descartes’ Error: Emotion, Reason, and the Human Brain. Harcourt.
Fauconnier, G., & Turner M. (2003). The way we think: Conceptual blending and the mind’s hidden complexities. Basic Books.
Feng, D., & O’Halloran, K. (2013). The multimodal representation of emotion in film: Integrating cognitive and semiotic approaches. Semiotica, 197, 79‒100.
Foolen, A. (2012). The Relevance of Emotion for Language and Linguistics. In A.Foolen , U. Lüdtke, T. Racine, & J. Zlatev, (Eds.). Moving ourselves, moving others: Motion and emotion in intersubjectivity, consciousness and language. (pp. 347‒368). John Benjamins.
Hagenaars, M. A., Roelofs, K., & Stins, J. F. (2014). Human freezing in response to affective films. Anxiety Stress Coping, 27(1), 27–37. https://doi.org/10.1080/10615806.2013.809420
Hall, A. E., & Bracken, C. C. (2011). I really liked that movie. Journal of Media Psychology, 23(2), 90–99. https://doi.org/10.1027/1864-1105/a000036
Hanich, J. (2012). Cinematic emotion in horror films and thrillers: The aesthetic paradox of pleasurable fear. Routledge.
Heimann, K. S., Umiltà, M. A., Guerra, M., & Gallese, V. (2014). Moving mirrors: A high density EEG study investigating the effects of camera movements on motor cortex activation during action observation. Journal of Cognitive Neuroscience, 26(9), 2087–2101.
Hirsch, R. (1985). Swearing and the Expression of the Emotions. In L.-G. Andersson & R. Hirsch (Eds.). Perspectives on swearing. (pp. 61-80). University of Göteborg.
Hoffner, C. A., & Levine, K. J. (2005). Enjoyment of mediated fright and violence: a meta-analysis. Media Psychology, 7(2), 207–237. https://doi.org/10.1207/S1532785XMEP0702_5
Izard, C. (1991). The Psychology of Emotions. Plenum.
Kendal, T. (2011). Introduction: Tarrying with Disgust. Film-Philosophy, 15(2), 1‒10.
Konijn, E. A. (2000). Acting emotions: Shaping emotions on stage. Amsterdam UP.
Krusemark, E. A., & Li, W. (2011). Do all threats work the same way? Divergent effects of fear and disgust on sensory perception and attention. Journal of Neuroscience, 31(9), 3429-3434. https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.4394-10.2011
Krysanova, T., & Shevchenko, I. (2021). Conceptual Blending in Multimodal Construction of Negative Emotions in Film. In A. Pawelec, A. Shaw, & G. Szpila (Eds.). Text-image-music: Crossing the borders. intermedial conversations on the poetics of verbal, visual and musical texts. In Honour of Prof. Elzbieta Chrzanowska-Kluczewska. (pp. 357‒371).Peter Lang. https://doi.org/10.3726/b18012
Krysanova, T. A., & Shevchenko, I. S. (2022). Multisemiotic Patterns of Emotive Meaning-Making in Film. Alfred Nobel University Journal of Philology / Visnyk Universitetu imeni Alfreda Nobelya. Seriya: Filologicni Nauki, 2 (24), 238‒248. https://doi.org/10.32342/2523-4463-2022-2-24-20
Kuhn, A., & Westwell, G. (2012). Horror film. In A Dictionary of Film Studies. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acref/9780199587261.001.0001
Leeuwen, T. van. (2006). Introducing Social Semiotics. Routledge.
Merriam-Webster Dictionary and Thesaurus. http://www.merriam-webster.com.
Mineka, S., & Öhman, A. (2002). Phobias and preparedness: the selective, automatic, and encapsulated nature of fear. Biological Psychiatry, 52(10), 927–937. https://doi.org/10.1016/S0006-3223(02)01669-4
Osgood, Ch. E. (1963). Psycholinguistics. Psychology: a Study of Science. New York.
Rahmani, K., Gnoth, J., & Mather, D. (2019). A psycholinguistic view of tourists’ emotional experiences. Journal of Travel Research, 58(2), 192–206. https://doi.org/10.1177/00472875177530720
Roy, M., Mailhot, J. P., Gosselin, N., Paquette, S., & Peretz, I. (2009). Modulation of the startle reflex by pleasant and unpleasant music. International Journal of Psychophysiology, 71(1), 37–42. https://doi.org/10.1016/j.ijpsycho.2008.07.010
Scorolli, C., & Borghi, A. (2008). Language and Embodiment. Anthropology and Philosophy, 9(1‒2), 7‒23.
Smith, G. (2003). Film Structure and the Emotion System. Cambridge University Press.
Sparks, G. G., Sherry, J., & Lubsen, G. (2005). The appeal of media violence in a full-length motion picture: an experimental investigation. Communication Reports, 18(1-2), 21–30. https://doi.org/10.1080/08934210500084198
Turner, M. (2017). Multimodal form-meaning pairs for blended classic joint attention. Linguistics Vanguard, 3, 1‒7. https://doi.org/10.1515/linguvan-2016-0043
Zasiekina, L., & Zasiekin, S. (2020). Verbal emotional disclosure of moral injury in holodomor survivors. Psycholinguistics, 28(1), 41‒58. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1
Zlatev, J. (2008). The Co-evolution of Intersubjectivity and Bodily Mimesis. In J. Zlatev, T. P. Racine, C. Sinha, & E. Itkonen (Eds.), The Shared Mind: Perspectives of Intersubjectivity (pp. 215‒244). John Benjamins.
Zwaan, R. A. (2004). The immersed experiencer: Toward an embodied theory of language comprehension. In B. H. Ross (Ed.), The Psychology of Learning and Motivation (pp. 35–62). Academic.
Sources
Bruce, L. (Producer) & Alvart, C. (Director). (2009). Case 39 [Motion picture]. United States, Paramount Pictures.
Cambridge Dictionary Online: Free English Dictionary and Thesaurus. https://dictionary.cambridge.org
Raimi, S. (Producer) & Shimizu, T. (Director). (2004). The Grudge [Motion picture]. Columbia Pictures, Ghost House Pictures.
Wright, R. (2006). Case 39. [Screenplay]. https://imsdb.com/scripts/Case-39.html.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Tetiana Krysanova
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0