Перегляд досліджень щодо опанування граматичного роду російськомовними дітьми із загальним недорозвиненням мовлення

Анотація

Не дивлячись на те, що загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ) та опанування граматичного роду перебувають у центрі наукових досліджень упродовж десятиліть, недостатньо уваги було приділено дослідженню того, як російськомовні діти із ЗНМ опановують цю граматичну категорію. Однією з головних причин цього є труднощі у відборі дітей із ЗНМ, оскільки ми все ще не вміємо добре ідентифікувати таких дітей. У попередніх дослідженнях йдеться про те, що діти, які розвиваються типово опановують граматичний рід приблизно у віці 3–4 років, але мають труднощі з середнім родом аж до 6 років. Метою статті є забезпечення теоретичного підґрунтя дослідження. Статтю присвячено проблемі засвоєння граматичного роду російськомовними дітьми з діагнозом ЗНМ. Зокрема фокус уваги зосереджено на: а) провідних результатах досліджень у галузі опанування категорії роду російськомовними дітьми з типовим розвитком; б) результатах досліджень того, як оперують граматичним родом російськомовні діти із загальним недорозвиненням мовлення.

Література

References

• Anderson, R.T. & Souto, S.M. (2005). The use of articles by monolingual Puerto Rican Spanish-speaking children with specific language impairment. Applied Psycholinguistics, 26(4), 621-647.
• Bedore, L. M., & Leonard, L. B. (2001). Grammatical morphology deficits in Spanish-speaking children with specific language impairment. Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 44(4), 905–924
• Bishop, D.V.M., Snowling M.J., Thompson, P. A., Greenhalgh Y., & The CATALISE Consortium. (2017): Phase 2 of CATALISE: a multinational and multidisciplinary Delphi consensus study of problems with language development: Terminology. PLoS ONE, 11(7), 1-26.
• Clahsen, H., Bartke, S. & Göllner S. (1997). Formal features in impaired grammars: A Com­parison of English and German SLI children. Journal of Neurolinguistics, 10(2/3), 151-171.
• Corbett, G. G. (1991). Gender. Cambridge: Cambridge University Press.
• Гвоздев, А.Н. (1961). Формирование у ребенка грамматического строя русского языка. Москва: АПН РСФСР.
• Jackson-Maldonado, D. & Maldonado, R. (2017). Grammaticality differences between Spanish-speaking children with specific language impairment and their typically developing peers. International Journal of Language and Communication Disorders, 52(6), 750-765.
• Leonard, Laurence B. (2014). Children with Specific Language Impairment. Cambridge: The MIT Press.
• Mitrofanova, N., Rodina, Y., Urek, O. & Westergaard, M. (2018). Bilinguals’ Sensitivity to Grammatical Gender Cues in Russian: The Role of Cumulative Input, Proficiency, and Dominance. Frontiers in Psychology. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01894
• Orgassa, A., & Weerman, F. (2008). Dutch gender in specific language impairment and second language acquisition. Second Language Research, 24(3), 333–364.
• Popova, M. I. (1973). Grammatical elements of language in the speech of pre-preschool children. In Studies of child language development, (pp. 269–80). C. A. Ferguson & D. I. Slobin (eds). New York: Holt, Rinehart and Winston.
• Rakhlin, N., Kornilov, S., & Grigorenko, E. (2014). Gender and agreement processing in children with Developmental Language Disorder. Journal of Child Language, 41(2), 241–274.
• Rodina, Y. (2008). Semantics and morphology: The acquisition of grammatical gender in Russian. Doctoral thesis. Tromso: University of Tromso. Retrieved from: https://munin.uit.no/handle/ 10037/2247.
• Rodina, Y. & Westeergard M. (2012). A cue-based approach to the acquisition of grammatical gender in Russian. Journal of Child Language, 39(5), 1077-1106.
• Roulet-Amiot, L., & Jacubowicz, C. (2006). Production and perception of gender agreement in French SLI. Advances in Speech Language Pathology, 8(4), 335–346.
• Silveira, M. (2006). A preliminary investigation of grammatical gender abilities in Portuguese speaking children with Specific Language Impairment. Unpublished working paper, University College London, Department of Phonetics and Linguistics. Retrieved from: http://www.ucl.ac.uk/ psychlangsci/research/linguistics/publications/wpl/06papers/silveira
• Tribushinina, E., & Dubinkina, E. (2012). Adjective production by Russian-speaking children with specific language impairment. Clinical Linguistics and Phonetics, 26(6), 554–571.
• Tribushinina, E., Mak, M., Dubinkina, E. & Mak, W.M. (2018). Adjective production by Russian-speaking children with developmental language disorder and Dutch-Russian simultaneous bilinguals. Applied Psycholinguistics, 39(5), 1033-1064.
• Цейтлин, С. Н. (2005). Категория рода в детской речи. Проблемы функциональной грамматики: полевые структуры. А.В. Бондаренко (ред.). Санкт-Петербург: Наука, 346-375.
• Цейтлин, С.Н. (2009). Очерки по словообразованию и формообразованию в детской речи. Москва: Знак.
• Varlokosta, S. & Nerantzini, M. (2013). Grammatical gender in Specific Language Impairment: Evidence from Determiner-Noun Contexts in Greek. Psychology, 20(3), 338-357.

References (translated and transliterated)

• Anderson, R.T. & Souto, S.M. (2005). The use of articles by monolingual Puerto Rican Spanish-speaking children with specific language impairment. Applied Psycholinguistics, 26(4), 621-647.
• Bedore, L. M., & Leonard, L. B. (2001). Grammatical morphology deficits in Spanish-speaking children with specific language impairment. Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 44(4), 905–924
• Bishop, D.V.M., Snowling M.J., Thompson, P. A., Greenhalgh Y., & The CATALISE Consortium. (2017): Phase 2 of CATALISE: a multinational and multidisciplinary Delphi consensus study of problems with language development: Terminology. PLoS ONE, 11(7), 1-26.
• Clahsen, H., Bartke, S. & Göllner S. (1997). Formal features in impaired grammars: A Com­parison of English and German SLI children. Journal of Neurolinguistics, 10(2/3), 151-171.
• Corbett, G. G. (1991). Gender. Cambridge: Cambridge University Press.
• Гвоздев, А.Н. (1961). Формирование у ребенка грамматического строя русского языка. Москва: АПН РСФСР.
• Gvozdev, A. N. (1961). Formirovanie u Rebenka Grammatičeskogo Stroja Russkogo Jazyka [The Construction of the Grammatical Basis of the Russian Language in a Child]. Moscow: The Russian Academy of Pedagogical Sciences.
• Jackson-Maldonado, D. & Maldonado, R. (2017). Grammaticality differences between Spanish-speaking children with specific language impairment and their typically developing peers. International Journal of Language and Communication Disorders, 52(6), 750-765.
• Leonard, Laurence B. (2014). Children with Specific Language Impairment. Cambridge: The MIT Press.
• Mitrofanova, N., Rodina, Y., Urek, O. & Westergaard, M. (2018). Bilinguals’ Sensitivity to Grammatical Gender Cues in Russian: The Role of Cumulative Input, Proficiency, and Dominance. Frontiers in Psychology. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01894
• Orgassa, A., & Weerman, F. (2008). Dutch gender in specific language impairment and second language acquisition. Second Language Research, 24(3), 333–364.
• Popova, M. I. (1973). Grammatical elements of language in the speech of pre-preschool children. In Studies of child language development, (pp. 269–80). C. A. Ferguson & D. I. Slobin (eds). New York: Holt, Rinehart and Winston.
• Rakhlin, N., Kornilov, S., & Grigorenko, E. (2014). Gender and agreement processing in children with Developmental Language Disorder. Journal of Child Language, 41(2), 241–274.
• Rodina, Y. (2008). Semantics and morphology: The acquisition of grammatical gender in Russian. Doctoral thesis. Tromso: University of Tromso. Retrieved from: https://munin.uit.no/handle/ 10037/2247.
• Rodina, Y. & Westeergard M. (2012). A cue-based approach to the acquisition of grammatical gender in Russian. Journal of Child Language, 39(5), 1077-1106.
• Roulet-Amiot, L., & Jacubowicz, C. (2006). Production and perception of gender agreement in French SLI. Advances in Speech Language Pathology, 8(4), 335–346.
• Silveira, M. (2006). A preliminary investigation of grammatical gender abilities in Portuguese speaking children with Specific Language Impairment. Unpublished working paper, University College London, Department of Phonetics and Linguistics. Retrieved from: http://www.ucl.ac.uk/ psychlangsci/research/linguistics/publications/wpl/06papers/silveira
• Tribushinina, E., & Dubinkina, E. (2012). Adjective production by Russian-speaking children with specific language impairment. Clinical Linguistics and Phonetics, 26(6), 554–571.
• Tribushinina, E., Mak, M., Dubinkina, E. & Mak, W.M. (2018). Adjective production by Russian-speaking children with developmental language disorder and Dutch-Russian simultaneous bilinguals. Applied Psycholinguistics, 39(5), 1033-1064.
• Цейтлин, С. Н. (2005). Категория рода в детской речи. Проблемы функциональной грамматики: полевые структуры. А.В. Бондаренко (ред.). Санкт-Петербург: Наука, 346-375.
• Ceitlin, S. N. (2005). Kategorija roda v detskoj reči [The category of gender in child speech]. In Problemy funkcional'noj grammatiki: Polevye struktury [Issues in functional grammar: Field structures], (pp. 346–375). A. V. Bondarko (ed.). S.-Petersburg: Nauka.
• Цейтлин, С.Н. (2009). Очерки по словообразованию и формообразованию в детской речи. Москва: Знак.
• Ceitlin, S. N. (2009). Ocherki po slovoobrazovaniju i formoobrazovaniju v detskoj rechi [On Inflection and Derivation in Child Language]. Moscow: Znak.
• Varlokosta, S. & Nerantzini, M. (2013). Grammatical gender in Specific Language Impairment: Evidence from Determiner-Noun Contexts in Greek. Psychology, 20(3), 338-357.