Анафорична обробка нульової форми займенника монолінгвами-носіями бразильського варіанта португальської: онлайн дослідження

Анотація

Мета статті - дослідити анафоричну обробку нульової форми займенника в бразильському варіанті португальсьої мови та визначити, чи сприйняття гендерних морфологічних ознак має ефект розбіжності під час читання. Ця особливість дає змогу інтерпретувати анафоричну нульову форму займенника як референцію на предмет або об'єкт. Автори покликаються на гіпотезу Carminati (2005) щодо змісту нульової форми займенника, яка грунтується на дослідженні когнітивного перероблення повної та нульової форм займенників в італійській мові. Вибірку склало 32 студенти університету - носії бразильського варіанта португальської. Стимулами слугували темпоральні адвербіальні підрядні речення, які змінювалися за ознакою роду дієприкметника, що знімало неоднозначність інформації. Автори використовували експериментальну платформу самоконтролю читання із контролем реакції. Результати дослідження узгоджуються з результатами, що передбачені гіпотезою прояву ознак (Feature Strength Hypothesis) та гіпотезою позиції антецедента (Antecedent Position Hypothesis) за термінами Carminati (2005).

Література

References

• Ariel, M. (1991). The function of accessibility in a theory of grammar. Journal of Pragmatics, 16(5), 443-463. doi: 10.1016/0378-2166(91)90136-L
• Carminati, M. N. (2002). The processing of Italian subject pronouns. Dissertação de doutoramento, University of Massachusetts at Amherst, Amherst, MA: GLSA Publications.
• Carminati, M. N. (2005). Processing reflexes of the Feature Hierarchy (Person > Number > Gender) and implications for linguistic theory. Lingua, 115, 259–285. doi: 10.1016/j.lingua.2003.10.006
• Lasnik, H. & Lohndal, T. (2017). Noam Chomsky. In Oxford Research Encyclopedia of Linguistics. doi: 10.1093/acrefore/9780199384655.013.356
• Duarte, M. E. L. (2015) A perda do princípio “Evite Pronome” no Português Brasileiro. Campinas, SP: EDUNICAMP.
• Filiacia, F. Soracea, A., Carreiras M. (2013) Anaphoric biases of null and overt subjects in Italian and Spanish: a cross-linguistic comparison. Language, Cognition and Neuroscience, doi: 10.1080/01690965.2013.801502
• Gelormini-Lezama, C., Almor, A. (2011). Repeated names, overt pronouns, and null pronouns in Spanish, Language and Cognitive Processes, 26(3), 437-454. doi: 10.1080/01690965.2010.495234
• Gonçalves, A. V. G., Sousa, M. L. (2012). Ciências Da Linguagem: O Fazer Cientifico?. (1. Ed.). São Paulo, SP. Editora Mercado de letras.
• Grosjean, F. (1996). Living with Two Languages and Two Cultures. In I. Parasnis, Ed. Cultural and language diversity and the deaf experience. (pp. 20-37). Cambridge: Cambridge University Press.
• Kaiser, E., Fedele, E. (2019). Reference resolution: a psycholinguistic perspective. J. Gundel & B. Abbott, (Eds.). The Oxford Handbook of Reference. doi: 10.1093/oxfordhb/9780199687305.013.15
• Lapertua, M. (2004) Sujeito nulo na aquisição: um parâmetro em mudança – sujeito preenchido na aprendizagem: a eterna tentativa de mudança. Revista do Gelne, 6(1), 141.
• Limberger, B., Buchweitz, A. (2012). Estudos sobre a relação entre bilinguismo e cognição: o controle inibitório e a memória de trabalho. Letrônica, 5(3), 67-87,
• Lucchesi, D. (2009). A realização do sujeito pronominal. In D. Lucchesi, A. Baxter, & I. Ribeiro, (Eds.). O português afro-brasileiro (pp. 165-183). Salvador, BA: EDUFBA.
• Presuss, E. O., Finger, I. F. (2018). A dinâmica do Processamento Bilíngue. Campinas, SP. Pontes Editoras.
• Veríssimo, V. (2017). A evolução do conceito de parâmetro do sujeito nulo. Entrepalavras, Fortaleza, 7, 76-90.
• Xavier, G. R. (2006). Português Brasileiro como Segunda Língua: Um Estudo sobre o Sujeito Nulo. Campinas, SP: EDUNICAMP.