Татарсько-російський білінгвізм у ранньому дитинстві
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.2.kyuКлючові слова:
татарська мова, російська мова, збалансований білінгвізм, раннє дитинствоАнотація
У статті представлені результати психолінгвістичного дослідження дітей віком 4 - 6 років, які розмовляють російською і татарською мовами. Загалом було протестовано сорок дітей - двадцять дітей у віці від 4 до 5 років та двадцять дітей віком від 5 до 6 років. Дітей із порушеннями мови та психічними вадами було виключено з дослідження. Усі діти відвідують багатомовний дитячий садок, де вони організовано вивчають такі три мови: рідну татарську як державну мову Татарстану, російську - офіційну мову Російської Федерації, до якої належить Татарстан, та англійську. Дітей тестували з двома видами мовних тестів: синтаксичним тестом (тести на доповнення) та тестом на змішану татарсько-російську лексику (розуміння та породження). Крім того, їх були продіагностовано за допомогою психологічного невербального тесту Knock Tap. Усі діти пройшли індивідуальне тестування в окремій кімнаті дослідником - носієм татарської та російської мов. Щоб уникнути впливу мови тестування на результати, половину дітей тестували з частиною тестів з татарської мови, а іншу частину з російської мови. Наступного дня було змінено місцями мови й тести. Дослідницькими питаннями, на які автори намагалися відповісти, були: чи розвивається у дітей збалансований білінгвізм у дитячому віці на основі освіти, що вони здобувають, чи в дітей домінує одна з двох мов. Результати піддавалися аналізу за допомогою програм ANOVA та SPSS Statistics. Аналіз засвідчив, що старші діти кращі в усіх тестах. Щодо мовних аспектів, то молодші діти показують погані результати з татарської та кращі результати з російської. Діти старшого віку демонструють однаково добрі результати в обох мовах. У статті обговорюється класична теорія Skutnabb-Kangas (1981) та нові результати Bialystok (2020) щодо білінгвізму та двомовної освіти з раннього віку, а також те, які чинники відіграють важливу роль в успішному розвитку збалансованого білінгвізму з раннього віку.
Завантажити
Посилання
Armon-Lotem, S., Meir, N. (2019). The nature of exposure and input in early bilingualism. In De Houwer, A. & Ortega, L. (Eds.). The Cambridge Handbook of Bilingualism. (pp. 193–212). Cambridge: Cambridge University Press.
Berta, A. (1998) Tatar and Bashkir. In L. Johanson and E. Csato (Eds.). The Turkic Languages. (pp. 283-300). London and NY: Routledge.
Bialystok, E. (2020) Null results in bilingualism research: What they tell us and what they don’t. Journal of Multilingual Theories and Practices, 1(1), 8-22. https://doi.org/10.1558/jmtp.17104
Bialystok, E. (2009) Bilingualism: The good the bad and the Indifferent. Bilingualism: Language and Cognition, 12(1), 3-11. https://doi.org/10.1017/S1366728908003477
De Houwer, A. (2020) Harmonious Bilingualism: Well-being for families in bilingual settings. In A. Schalley and S. Eisenchlas (Eds.). Handbook of Home Language Maintenance and development. (pp. 63-83). Berlin: De Gruyter.
De Houwer, A. (2005) Early Bilingual Acquisition: Focus on Morphosyntax and the Separate Development Hypotheses. In: Kroll, J. and de Groot, A. M. (Eds.). Handbook of Bilingualism. Psycholinguistic Approaches. (pp. 30-48). Oxford University Press.
De Houwer, A. (2018). The role of language input environments fo language outcomes and language acquisition in young bilinguals. In Miller, D., Bayram, F., Rothman, J. & Serratrice, L. (Eds.). Bilingual Cognition and Language. The state of the science across its subfields. (pp.127-154). Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
De Houwer, A. & Ortega, L. (Eds) (2019).The Cambridge Handbook of Bilingualism. Cambridge: Cambridge University Press.
Herkenrath, A. (2011). Wh-Konstruktionen in Turkischen. Wiesbaden: Harrassowitz Verlag.
Johanson, L. (2006) Tatar. In: K. Brown (Ed.). Encyclopaedia of Language and Linguistics. Second Edition. (pp. 509-512). Oxford: Elsevier.
Kroll, J. & de Groot, A. M. (Eds) (2005) Handbook of Bilingualism. Psycholinguistic Approaches. NY: Oxfrod University Press.
Kyuchukov, H., Ushakova, O. S., & Yashina, V. I. (2015). Bilingual and multicultural education in Russian kindergartens. Intercultural Education, 26(3), 248-251. https://doi.org/10.1080/14675986.2015.1048960
Kyuchukov, H., Ushakova, O., & Yashina, V. (2017). The mother tongue in monolingual and multilingual context. Russian Linguistic Bulletin, 4, 16-19. https://doi.org/10.18454/RULB.12.21
Kyuchukov, H., Ushakova, O. & Yashina, V. (2018). Socio-cultural aspects of language acquisition through conversation. Psycholinguistics, 23(1), 189-201. https://doi.org/10.5281/zenodo.1217897
Miller, D., Bayram, F., Rothman, J. & Serratrice, L. (Eds). (2018). Bilingual Cognition and Language. The state of the Science Across Its Subfields. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
Nicoladis, E. (2018) Simultaneous child bilingualism. In: Miller, D., Bayram, F., Rothman, J. and Serratrice, L. (eds) Bilingual Cognition and Language. The state of the science across its subfields. (pp. 81-102). Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
Rowland, C., Theakston, A., Ambridge, B., &Twomey, K. (Eds.). (2020). Current Perspectives on Child Language Acquisition. How children use their environment to learn. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
Schalley, A. & Eisenchlas, S. (Eds.). (2020). Handbook of Home Language Maintenance and development. Berlin: De Gruyter.
Serratrice, L. (2019). Becoming bilingual in early childhood. In: De Houwer, A. and Ortega, L. (Eds.). The Cambridge Handbook of Bilingualism. (pp. 15-35). Cambridge: Cambridge University Press.
Serratrice, L. (2020). Lessons from studying language development in bilingual children. In Rowland, C., Theakston, A., Ambridge, B., & Twomey, K. (Eds). Current Perspectives on Child Language Acquisition. How children use their environment to learn. (pp. 263-286). Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
Skutnabb-Kangas, T. (1981). Bilingualism or Not. The education of Minorities. Hertford: Multilingual Matters.
Tovar-Garcia, E. D. & Podmazin, E. (2018). The impact of socioeconomic status and population size on the use of the Tatar language at home. Intercultural education, 29(1), 122 – 138. https://doi.org/10.1080/14675986.2017.1404740
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 East European Journal of Psycholinguistics
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Creative Commons «Attribution» 4.0